У школі витала інша атмосфера — відчуття близькості конкурсу змушувало кожного учасника музичного гурту працювати з подвоєною силою. Щоденні репетиції тривали годинами.
Навіть учитель Ан, зазвичай розслаблений і байдужий, ходив зі стосами нот, час від часу повторюючи:
— Ми маємо блиснути. Ви не просто учні — ви представники школи. Тому хоч трохи серйозності, прошу.
Юнмі намагалася не відставати. Вона працювала завзято, навіть більше, ніж треба, лише щоб відчути, що вона на своєму місці. І хоча її очі червоніли від втоми, пальці горіли від постійної гри — вона не скаржилась. Бо музика була її порятунком, єдиною віддушиною.
------------
Її дні були схожі на зношену касету — одна й та ж мелодія знову і знову. Зранку — школа. Потім — репетиція. Далі — швидкий біг на зміну в магазин. А ввечері — кафе. І тільки коли поверталась додому пізно вночі, втомлена до нестями, могла сісти на підлогу, розкласти ноти, увімкнути метроном на телефоні — і грати.
Кожна ніч закінчувалась за північ. Кожна наступна — починалась із темними колами під очима та болем у спині.
Права рука, якій довіряла музику — почала нити. Спочатку слабо. Потім — різко. Вона ігнорувала. Потім мазала спеціальним кремом. Потім перев’язувала бинтом. А згодом — просто стискала зуби й грала далі. Бо часу не було.
------------
Коли тіло більше не витримувало, на допомогу прийшли таблетки.
Спочатку одна — на ніч, аби хоч якось заснути. Потім — друга, щоб зняти пульсуючий біль у скронях. Потім — третя, щоб протриматися на ногах під час зміни.
На столику біля ліжка з’явився рядок пластикових упаковок. Кожна — свідок її тиші, її самотності, її боротьби.
Юнмі знала: це не норма.
Але як інакше?
Вона не мала права впасти. Якщо впаде — зникне. А вона вже зникала одного разу… більше не хотіла повертатися туди.
------------
В один із днів, коли школа була особливо гамірною, Юнмі стояла в коридорі, присіла навпроти шафки, відкинула волосся назад і дістала із сумки білу упаковку з двома маленькими таблетками.
أنت تقرأ
Школа Поран. Зона випробувань.
أدب الهواة- Скоріше треба закінчити цю довбану школу і звалити куди подалі. І просто дотримуватися своїх обіцянок.... Але що буде, якщо життя цієї дівчини перевернеться на 360 градусів. Що станеться, коли майже всі цілі, що поставила перед собою Юнмі...
