Іронія вічного сорому

Незапланований втікач

Через деякий час я все таки повернулась додому. Речей Джека вже не було як і його самого. Мені було погано. Почався період депресії коли ти розумієш що ніби ти можеш іти далі, але ти цього вже не хочеш. Я сиділа в кімнаті споглядаючи в одну точку не ївши та пивши. Лука дивно споглядав на мене в його обличчі була злоба. Можливо він злився за те що я веду себе до смерті чи те що я ще одна його проблема.
-Ти сьогодні хоч їсти будеш?
-Ні я не голодна.
-Та ти вже більше 5 днів кажеш що не голодна. Іди на кухню.
-Ні
-Ні?
Я просто поглянула на нього і побачила що в нього рвався терпець. Але мені було якось паралельно доки він не вийшов з кімнаті і повернувся з легким обідом.
-Ось їж.
-Я не хочу.
-Або ти їж або буде гірше.
-Я їсти не хочу.
Лука відкрив шафу вийняв з відки пасок підійшов до мене і почав тягнути на крісло. Я пручалась але  мені не вистачило сили. Він зв'язав мені руки. Я почала кричати і доки я ще шукала способи звільнитись він при відкрив мені рот і туго запхав в нього яблуко. Я пробувала гострими нігтями якось щось нащупати але не вийшло. Лука сів перед дійсною поставив обід і нарешті вийняв яблуко.
-Ти якого хріна твориш!? Здурів!?
-Закрийся. Давай їж. Лука підніс запашну ложку супу і почав годувати і я злості плюнула все на нього.
- Я не буду!
-Мене твоя думка не цікавить. Спокійно промовив він.
-В мене немає ніякого бажання дивитися на твоє голодування. Якщо ти сама не взмозі їсти я буду пхати в тебе з силою. А якщо це не спрацює я тебе відправлю в лікарню на штучне годування через вену.
-Не зробиш я зірка! Ти так зруйнуєш мою репутацію!
-А в тебе більше не буде ні репутації ні кар'єри я не хочу щоб ти працювала тому я подзвонив твоєму агенту і зупинив тебе як актрису твоя  кар'єра закрита, я це зробив поки ти тут сиділа і чуть не вмирала через того йолопа.
-Хто тобі сказав що я сумую за Джейком!?
-Або саме після того як ти його вигнала почала себе ось так вести.
-А ти не думав що можливо через тебе!? Ти назва мене своєю власністю я тут як в тюрмі і ти хо-
Лука запхав ложку супу в рот дівчини щоб та більше не говорила. Дівчина не хотіла ковтати але подивившись на злу мимру Луки вона все таки з'їла потім ще і ще так вона все таки поїла.
-Якщо тобі настільки погано зі мною я зроблю все щоб тобі було краще але знай ще одна така вихідка і ти можеш попрощатися з цим чудовим становищем в якому ти зараз і будеш закритою в кімнаті як кролик в клітці.
Дівчина промовчала. Лука розв'язав їх руки і добавив.
-Я можу дати тобі все що ти побажаєш але для цього тобі треба бути до мене добрішою.
Він пішов.
-Господи що мені робити...Тепер це точно не викрадач виродок а егоїстичний жирний пацюк якого краще відправити дуже далеко... Ну нічого я знайду рішення щоб все було як колись без цих чоловіків мені треба якось виселитися або його виселити.