Жила-була дівчинка, або коротка розмова про.....

Правда/ Брехня

Іноді для нас, правда буває гірша за брехню, а іноді і зовсім непотрібною...

Жила-була дівчинка 1...

І вона дуже любила казати всім правду. І що в цьому поганого? Адже правда це завжди добре! Тільки от вона ніколи не задумувалась над тим чи потрібна та правда іншим. Вона завжди казала свою правду так беззаперечно, безапеляційно, не підбираючи слова,не шкодуючи почуття інших. Вона ніколи не звертала увагу в якій ситуації, в якому стані знаходиться людина. Їй було все одно и готова людина прийняти ту правду. Не думала про те, що своєю правдою може зробити комусь боляче. Дівчинка була переконана, що правда врятує світ. А реакція людей на її правду, зїї точки зору, означала лиш одне, ці люди не цінують хорошого. Адже вона їм відкрила очі, а вони невдячні....

Жила-була дівчинка 2...

І вона завжди і всім про все брехала. Вона хотіла здаватися кращою для оточуючих. Дівчинці спочатку вірили. Її слова не викликали сумнівів. Але потім, з часом , люди почали помічати,що не все зходиться,що деяким словам та обіцянкам не можна вірити.Іноді її брехня та вигадки призводили до поганих ситуацій. Вона намагалась викрутитися, щось вигадати, але іноді, сама плуталась в своїх словах, забувала про що попередньо брехала і виходило щось незрозуміле. Коли люди ловили її на брехні вона починала плакати, вибачатися, обіцяти, що ситуація більше не повториться. І переважна кількість людей пробачала дівчинці. От тільки після не одноразового повторення ці ж люди намагалися зменшити кількість спілкування з нею.

Жила-була дівчинка 3...

І вона завжди і від усіх вимагала тільки правду і нічого крім правди. Якщо їй здавалося, що хтось збрехав, безжально викреслювала ту людину зі свого життя. Біля неї мають бути тільки ті хто говорить правду. А як інакше довіряти людям?

Жила-була дівчинка 4...

І жила вона в такому оточенні де їй постійно брехали. Брехали абсолютно про все і навіть не боялися,що правда може випливти назовні. Дівчинка була настільки добра та наївна, що навіть уявити собі не могла, що люди можуть постійно та так професійно брехати.Вона ніколи не ставила чужі слова під сумнів Адже завжди вважала, що, якщо вона чесна та відверта, то до неї будуть чесні та відверті. Її чекало розчарування. І якщо чужі люди її мало турбували, то деякі рідні ранили її.