Місто, що обʼєднало нас

Початок нового життя

Одного разу (під Полтавою) у Лондоні Ян мав зняти рекламу деяких брендів, а після чого відпочити, насолоджуючись атмосферою столиці Великої Британії, яка для Яна також була великою частиною його життя, адже раніше він переїхав туди на навчання.

— Ян, в тебе ще інтерв'ю буде, вже треба готуватись! — сказала йому Анна.

— Та ну, я вже таак втомився від цього. Ну гаразд, в мене немає вибору. — змучено відповів Ян. Інтерв'ю пройшло добре, Ян виглядав веселим, як і завжди, але ніхто, окрім його близьких і не здогадувався, що у нього насправді відбувається в житті.

— Анно, я сподіваюсь, більше не буде ніяких незапланованих інтерв'ю, концертів та іншого? Я вже хочу відпочити від цього. — запитав Ян.

— Ні, це все, можемо відпочивати. Я розумію тебе, сама вже втомилась. Ми у Лондоні ще на тиждень, тому треба насичено провести його. — відповіла Анна, їй хотілось би погуляти вулицями найбільшого міста Великої Британії, а не лише їздити кудись по роботі.

— Так, я би хотів кудись сходити, щоправда зараз нема настрою.

— Це через те, що ти втомився від реклам та інтерв'ю?

— Ні, я завжди втомлююсь від цього, але ще на мене сильно вплинуло розставання з дівчиною.. — засмучено відповів хлопець.

— Ян, годі сумувати через це! Ти не винен у вашому розставанні, твоя дівчина сама зрадила тобі, а це значить, що вона не цінувала тебе. Будь ласка, зрозумій, що тобі вона не була потрібна і досить згадувати про це. Ти обов'язково знайдеш собі кращу дівчину і будеш з нею все своє життя! Краще давай все ж таки насолодимось цим тижнем на повну? Відпочинемо як слід і будемо повертатись до роботи з новими силами. — вже радісним голосом відповіла Анна. Що що, а от підтримувати вона вміла добре.

— Ти права. Мені дійсно вже час забути про колишню, це сталося давно, я не можу жити з постійними згадками про минуле. Дякую тобі велике за підтримку, давай вже завтра підемо кудись? — Ян вже не виглядав таким сумним.

— Ось такий настрій мені подобається! Будемо лягати спати, а завтра гулятимемо. — Вони зробили свої справи, після чого лягли спати. На ранок Ян з Анною прокинулись і зібрались на вулицю.

— Нарешті можна по справжньому насолодитись красою Лондону і не думати про проблеми. Тут так гарно, мені дуже подобається! Обов'язково приїдемо сюди ще раз колись. Все ж таки, це місце багато для мене значить. Анно, дякую тобі що вмовила мене на прогулянку, я намагаюсь не згадувати погане минуле, так набагато краще живеться. Чесно, не люблю навантажувати інших людей своїми проблемами, але мені дійсно стає легше після чиєїсь підтримки, ще раз дякую тобі. — щиро сказав Ян.