Я все згадала

Частина 7

Ця ніч була найгірша у моєму житті. Я чула крики Бена за стінами Притулка. Потім голосне ричання Гріверів. Схоже, вони все ж таки змогли наздогнати його та вбити. Хочу побачити людей, які безжально зачинили нас у цьому жахливому місці. Так, як Албі боявся відпускати мене одну у лабіринт, він з Мінхо побігли у цю плутанину. Томас і Ньют щось робили із деревом тому я просто присіла біля найближчої колоди. Томас знову розпитував нас про лабіринт, про Бена та чому Албі пішов у лабіринт якщо він не бігу. Він ліз не у свою справу і це ще більше дратувало. Ньют почав його ігнорувати і він вирішив всі свої запитання звернути у мій бік.                                                   
*Томас- а чому Албі побіг у лабіринт замість тебе?                                               
Т/і- тому, що хоче перевірити чи Бен мертвий. А також боїться мене відпускати саму у лабіринт після цього інциденту.*

Я закотила очі та обійняла коліна руками. Ми пішли до Фрайпана щоб перекусити та перепочити. Вже почався дощ тому ми стояли під деревами виглядаючи Албі та Мінхо. Вони щось занадто довго затримуються.                                 
*Томас- мали б вже повернутися. А якщо вони не встигнуть вчасно до закриття воріт.
Ньют-вони встигнуть.               
Томас-а якщо ні?                                         
Т/і-в них все вийде.* 

Дощ вже закінчився. Але залишив після себе купу багнюки та сирості. Я вийшла з під дерева та пішла до воріт лабіринту, з надією що хлопці ось ось повернуться. Я зайшла у лабіринт і переді мною була розвилка. Щоб дійти до центру потрібно повернути направо. Тому я підійшла ближче щоб як тільки побачити хлопців почати на них лаяти. Албі боявся відпускати мене у лабіринт, а сам залишиться на ніч у ньому. Всі хлопці у притулку оточили вхід до лабіринту. Я пішла далі у глиб, можливо щось сталось і їм потрібна допомога. Як тільки я про це подумала з повороту вийшов Мінхо. Він тримав Албі щоб допомогти дійти. Я підбігла та взяла його з іншої сторони щоб швидше дійти. Лабіринт почав замикатися, всі почали підганяти нас, але Албі вийшов не таким легким, як мені здавалося.  На його голові була кров, а рука була вжалена. Тепер я вже розуміла чому вони так довго йшли. Албі вжалили, а Мінхо не знав, як вирішити цю проблему. Він не хотів залишати Албі у лабіринті. Ми намагалися дійти  якнайшвидше але лабіринт майже зачинився. Піднявши лице, я побачила розгублене лице Ньюта, і Томаса. Томас побіг у лабіринт, коли ворота залишили маленьку щілину. Все, лабіринт зачинився, ми залишились тут. Я вже була у лабіринті в ночі і можу допомогти хлопцям вижити, але Албі поранений і це робить нас вразливими. Наприклад, коли нам потрібно буде бігти від Гріверів. Я поглянула на стан Албі і чула, як Мінхо і Томас кричать один на одного. Ми вирішили йти далі тому, що лабіринт міняється. Скоро стане зовсім темно і Грівери вийдуть на полювання. Хлопці несли Албі, а я попереду шукала місце щоб сховати його. Ми знайшли місце де є багато ліан і вирішили його сховати там. Коли ми троє вже піднімали Албі на ліани, відкрилась нова секція і ми почули ричання Гриверів. Мінхо вирішив покинути нас і побіг у іншу сторону. Я була не така сильна, як хотілось тому через вагу Албі ми опинились під ліанами. Я показала вказівним пальцем на губи щоб Томас не видавав жодного звуку тому, що Грівери могли нас почули. Металеві лапи пройшлись дуже близько біля мого обличчя. Якщо порахувати то виходить перед нами тільки один Грівер. Як тільки він зайшов за ріг ми вилізли з під ліан і закріпили Албі, щоб він не впав. Коли ми вже закінчили, Грівер почав повертатися, тому ми сховалися за ріг.Він заричав та кудись зник. Я вирішила перевірити, де він, але все, що я побачила це купу слизу, який він залишив після себе. Я вирішила переконатися чи міцно ми закріпили Албі, а Томас перевіряв чи немає поблизу Гріверів. Йому на плече капнув слиз, і ми поглянули на верх. Там був величезний Грівер. Він почав спускатись а ми побігли куди очі дивилися. Я бігла швидше за Томаса, тому вирвалась у перед. Навіть, не замітила, що хлопець звернув у іншу сторону, а за ним побіг Грівер. Коли я повернула сторону нової секції я побачила Мінхо. Він дивився у всі сторони сподіваючись що Гріверів немає поряд. Я підбігла та обійняла його за плечі через це він сіпнувся.                                               
*Мінхо- о боже, Т/і, ти жива.             
Т/і- так, але я втратила Томаса. За ним побіг Грівер.                                           
 Мінхо- сподіваюсь він ще живий*