Коли герої падають Книга1

Розділ 1

Ми поїхали з Неаполя, щоби бути якомога далі від таких чоловіків. Незважаючи на те, що Козіма отямилася від коми й заприсяглася, що Данте її друг, я все ж загнала здорованя в дорогому костюмі в кутку коридору, моя рука міцно стискала його пом'яту сорочку.

— Якщо я дізнаюся, що ти маєш якесь відношення до того, що її підстрелили, — шепотіла я й шипіла на людину, яка могла легко розчавити мене голими руками. — Я пристрелю тебе.

А Данте?

Людина, відома в кримінальних колах як диявол Нью-Йорка?

У нього вистачило нахабства закинути голову назад і вибухнути зовсім недоречним сміхом у коридорі реанімаційного відділення лікарні.

Й ось я знову збиралася зустрітися з ним віч-на-віч.

Не як його заклятий ворог, хоча я ще хотіла звалити його на вуглі за те, що він залучив Козіму в будь-які незаконні та небезпечні справи.

А як його адвокат.

Я глибоко зітхнула і, розправивши плечі, пішла за охоронцем у холодну, погано освітлену камеру столичної виправної установи.

Данте Сальваторе сидів за металевим столом, його потужні ноги були прикуті до підлоги, а руки пов'язані та упиралися в сталеву поверхню. Він здавався незвично невимушеним у невідповідному за розміром зеленому комбінезоні мисливця в камері, яка здавалася майже привабливою маленькою в порівнянні з його значною масою. Начебто незручний металевий стілець був його троном, а ця сира камера приймальний залом.

— Ах, — сказав він низьким змішаним акцентом, у якому одночасно чулися британська, американська та італійська мови. — Єлена Ломбарді. Я повинен був здогадатися, що вона надішле тебе.

— Справді? — я холодно підняла брову, ковзаючи в кімнату, і стукіт моїх Лабутенів ехом рознісся по стінах. — Тоді, гадаю, я більше здивована, побачивши себе тут, аніж вас.

Я намагалася не дивитися йому в обличчя, коли він обдарував мене спокусливою усмішкою, боячись, що побачу плями, наче я дивлюся на сонце. Не дивно, що раніше людині з таким гарним обличчям та тілом, як у нього сходило з рук вбивство. Я була впевнена, що він здатний виплутатися з будь-яких ситуацій.

Що ж, він виявить, що я несприйнятлива до його чарівності.

Насправді після останнього року життя з розбитим серцем у мене взагалі не залишилося імунітету до чоловіків.