Тайм-аут

Розділ 16

-Дякую.

-За що?

-За все що сьогодні трапилось, і за те що, все ще може статися.

-Прошу, немає за що. І як буду потрібний, ти знаєш де мене знайти.-після цих слів, він розвернувся та пішов в сторону кухні.

Сьогодні в перше за стільки років, я для когось відкрилась. У плані своїх моральних проблем, які з кожним роком з'їдали мене з середини.

У кожного із нас є свої секрети та скелети в шафі. У кожного вони різні.-в один момент, спало мені на думку.

Я забрала свої речі, перш за все я перевірила свій телефон. Там була безкінечна кількість повідомленнь від Алісії. І декілька знову від колишнього.
Але все я перевірю потім, а поки що оберу якесь кіно для нас з Даміром.

Після ретельних пошуків якось кіна, я зупинилася на двох варіантах: П'ятдесят відтінків сірого і 365 днів, вони мені більш за все подобались. Але я не можу вибрати щось одне. Тому я пішла на кухню, що б запитати у Даміра.
Зайшовши на кухню,я відчула дуже приємний аромат.

-Боже, як же гарно пахне. А що ти готуєш?

-Паста з соусом болоньєзе, тобі повинно сподобатись.

-О італійська кухня, а ти дивуєш мене з кожним разом все більше.
Є ще якісь твої таємні таланти,про які мені доведеться дізнатися?

-Безліч.

-То ти прям ідеал кожної дівчини. Молодий бізнесмен, баскетболіст, займаєшся спортом, вмієш готувати. Іти хочеш сказати, що це не все?

-Ні. Я ж кажу безліч.

-А ще дещо забула добавити, ти рідкісна скотина Бедфорд.

-Це можна вважати за комплімент? Бо вкотре я це від тебе чую.

Я нічого для нього не відповіла, просто пожала плечима.
-Ти щось хотіла?

-Взагалі то, так.Хотіла запитати яке кіно краще обрати.

-І які варіанти?

-Кхм, ну п'ятдесят відтінків сірого або 365 днів.

-Кицюня виявляється у нас ще й збоченка.

-Те, що я полюбляю такі кіна, це не робить мене збоченкою!

-Зроблю вигляд, що я цього не чув.

Я схопила чашку яка попалася мені під гарячу руку, і замахнулася на нього.
-Раміро, постав чашку на місце.

-Ох, чує моє серце, що ти Даміре колись договоришся.

На що він підняв руки у знак свого відступу.

-Так вже краще.-сказала я, поставила чашку на місце. Де вона стояла, до того як я її схопила.

-Могла б, навіть не запитувати у тебе що обрати.-закотивши очі, промовила я.

Я пішла до виходу із кухні, але відчула як він схопив мене за руку та притягнув до себе. Від неочікування з моїх грудей вирвався стогін.

-Кудись зібралася красуне?

-Да так нікуди, втішати переглядом кіна п'ятдесят відтінків сірого.

Після моїх слів він вп'явся у мої вуста.
Він хотів поглибити наш поцілунок, але я для нього не дозволила це зробити. Він перервав цей поцілунок, але все ще прижимав до себе, однією рукою за талію, а інша була у мене на сідницях.

- Милий мій, якщо ти зараз не забереш від мене свої руки, а особливо з моїх сідниць. Я можу тобі гарантувати що чисто випадково можу зламати для тебе носа, як це зробила для свого колишнього.-посміхнувшись сказала я.

-Кицюню, я у два рази більший за тебе. І ти мені вирішила тут погрожувати?

-Мабуть, а тепер будь добрий забери свою руку з моєї дупи.

Декілька хвилин, і він відпустив мене з своєї хватки.

Я відразу ж розвернулася та пішла до вітальні. Але на виході з кухні, я відчула як він ляснув мене по дупі.
На що я не звернула уваги, не розвертаючись показала для нього середнього пальця.