Новий світ

Повернення додому

Йшли тижні, а за ними місяці,
Мейлін все більше й більше занурювалася у роботу та привикали до швидкого ритму, який знаходився у них на роботі.
Але чи справді вона була щасливою?

Вона сумувала за своїми близькими, яких вона мала покинути щоб стати тою ким вона є зараз.
Але вона зрозуміла що це було егоїстично так вчинити з батьками і тому вона вирішила повернутися назад додому.
Мейлін вирішила повідомити про це Цзіньхуа, тому вона попрямувала до неї у кабінет.
По дорозі вона зустріла Ліджуан

Л: привіт, куди ти так спішиш?
М: до кабінету Цзіньхуа.
Л: Чому? Щось сталося?
М: я вирішила повернутися додому. Сто відсотків мої батьки хвилюються за мене, тому я хочу повернутися!
Л: ти не можеш повернутися.
М: чому це? Ще й як можу!
Л: діло в тому, що коли людина сама без ніякого тиску та прохання влаштовується працювати сюди, вийти вона вже не може.
Доречі це одна з головних причин чому минулі працівники втратили свій розум і стали монстрами.
Вони спочатку зробили щось типу протесту, а потім коли вони побачили що він не діє то перейшли на темну сторону.
М: Що! Чому ти не сказала мені одразу!
Як би ти мені сказала я б не стала у це все в'язуватися!
Л: що?! Мені Цзіньхуа казала що перед судом повідомить тобі про цей нюанс, тому що це один з її обов'язків, повідомляти про таке тим хто хоче тут працювати.
М: а що якщо вона не та за яку себе видає?!
Л: що?! Не вигадуй. Вона найдобріше з всіх кого я тільки знаю. Краще давай ми підемо до її кабінету і попросимо пояснення. Можливо вона особисто для тебе зробить виключення.
М: надіюсь.
Дівчат пішли до кабінету, а Мейлін дуже сильно хвилювалася, тому що боялася що більше ніколи не побачить своїх рідних.
_____________________________________________________________________________________________________________

І тут вони нарешті прийшли до свого пункту призначення.

Ц: о, привіт Мейлін.  Бачу ти не одна...
М: так, я хочу повернутися додому.
Ц: навіщо ти сюди прийшла якщо Ліджуан думаю 100% тобі розповіла що просто прийти і піти з відси тут не вийти.
М: я прийшла, тому що ти мене не попередила про це.
Ц: я зна ю, я допустила помилку, але ти маєш дещо знати...
М: що знати?!
У нас у цій компанії є відділ по виробництву пророцтв.
І коли я прийшла туди на перевірку то випадково натрапила на прородство у якому йшлося про тебе.
М: що?! Це якийсь жарт?!
Ц: на жаль ні.
Коли я побачила тебе і почула що ти хочеш тут працювати я вирішила цим скористатися
і щоб ти не прередумала то не розповіла тобі про те що ти потім не зможеш покинути цю компанію.
Але не бійся, коли ти виконаєш своє призначення про яке говорилося у прородство я зроблю виключення для тебе і ти зможеш повернутися додому.
Тебе це влаштує?
Хоча,

у тебе немає вибору.
М: я це вже зрозуміла. Добре я згода.
А про що писала у прородстві?