Playing lies

part 2.

Тільки сівши в автобус на одне із задніх місць, я спокійно зітхнула і заснула.

Мабуть, я спала дуже довго, адже, прокинувшись, побачила сонце, яке світило у вікно. Я хотіла потягнутися, але мені завадила кучерява голова якогось хлопця, що лежала у мене на плечі.

Оглянувши автобус і побачивши купу вільних місць, я миттєво смикнула плечем, через що хлопець різко підняв голову, і на мене подивилася пара аж надто чарівних зелених очей.

- Гей! - вигукнула я. - Ти чого тут забув, псино?

- Можливо, я хотів сісти поруч із симпатичною дівчиною, бо вона мені дуже сподобалася. - він посміхнувся і злегка посунувся.

Хочеш пограти? Давай, тільки я граю за своїми правилами.

- І саме тому ти вирішив задавити мене своєю тушею? Ого, оце пікап. Мені дуже подобається, - сарказм завжди був моїм другим ім'ям. Я хотіла, щоб хлопець пішов, але він лише знову посміхнувся, через що на його щоках з'явилися надто милі ямочки.

Фу, як можна бути таким милим.

- Я Гаррі, - сказав він.

- Хлопче, - я вже не намагалася приховати своє роздратування, - По-перше, мені начхати. По-друге, мені начхати. І по-третє, як несподівано, але мені начхати. - Я посміхнулася йому, - Мені здається, чи тобі час шукати собі інше місце? Незабаром буде зупинка. - Я підняла праву ногу і почала випихувати його з місця.

Посмішка зникла з його обличчя, але з'явилася на моєму. Розуміючи, що йому нічого не світить, хлопець знайшов собі місце у передніх рядах, а я із задоволенням дістала свій телефон та навушники. Як виявилось, у мене вже два повідомлення.

Перше було від Крістін, так що я одразу ж його видалила, адже, швидше за все, воно було про те, що в мене неприємності. А друге було від Тесси:

Привіт, Кет! Я дуже рада, що ти приїжджаєш, і тепер можна шукати нашу матір удвох. Я батькам не казала і, сподіваюся, ти розумієш, чому. Одразу попереджаю: як тільки зустрінемося, ми підемо до нью-йоркського МакДональдсу, бо він тут реально шикарний. Цілую і чекаю з нетерпінням!

Прослухавши повідомлення, я посміхнулася. Я дійсно рада, що в мене є сестра-двійняшка, але, маю визнати, я трохи нервую. Тим не менш, я відкинула всі погані думки, увімкнула музику і дістала книгу з рюкзака.

***

Коли ми приїхали, знову була ніч. Оскільки ми їхали майже два дні, і моя дупа боліла, як від перелому, з автобусу я вилетіла зі швидкістю світла, через що спіткнулася і впала на когось. Я не збиралася вибачатися, лише накричати на цю людину, але варто було мені підняти погляд, як я завмерла.

На мене дивилися великі карі очі. Ставлю на те, що моє обличчя виглядало так само шокованим.

Відійшовши від шоку, я швидко підвелася на ноги і закричала:

- Анастейша Елісон Блек! - я міцно її обняла.

- Кетрін Ембер Брукс! - вона обійняла мене у відповідь. - Я чекала на тебе.

Напевно, ми виглядали доволі кумедно. Вона була трохи вища за мене, темне волосся з червоними прядками було вкладене хвилями, а на обличчі був легкий макіяж.

Мабуть, інша людина зніяковіла б, але я ж Кетрін Брукс. Я відкинула волосся назад і сказала:

- Ну то що, ми йдемо до МакДональдсу? Я страшенно зголодніла і дуже хочу подивитися на нічний Нью-Йорк.

- Повір, ми не просто підемо до МакДональдсу. Я нагодую тебе найсмачнішими пирогами, напою спочатку найкращою кавою, а потім найкращим глінтвейном, а згодом покажу моє найулюбленіше місце. Повір, тобі сподобається.

- Ти хочеш вразити мене наповал? - я посміхнулася. - Щасти. У мене важкий характер, так що буде досягненням, якщо ми проведемо весь цей час разом, і ти не втечеш від мене з криками.

- Ти кидаєш мені виклик? - вона підвела брови. Тесса прийняла мої слова як виклик? Гаразд, мабуть, ми з нею таки родичі. - Ходімо, - вона взяла мене за руку. - Я страшенно голодна.