Розділ 1 : Повернення

30 2 0
                                    

Сьогодні 13 червня. Теплий літній вечір. Поблизу шибуйського району в невеликому будинку зібралася велика компанія. Це справді скромна будівля. В ній тільки два поверхи та й з-зовні на вигляд ніби вона з минулого десятиліття.

Перший поверх був обладнаний, як магазин одягу, досить сучасного та стильного, як для інтер'єру будівлі. А ось на другому — розмістився кабінет кравця та дизайнера. Крім робочої зони, що займала пів поверху, тут звісно є зона де можна пообідати чи випити кави, вбиральня та досить великий диван. В якийсь інший день на цьому поверсі тихо та практично нікого немає крім дизайнера й кравця, іноді ї]]][[[[[[]][[]х навідують друзі та звісно клієнти. Сьогодні ж тут повно народу...

Ханаґакі Такемічі опинився посеред незнайомого приміщення, заповненого його давніми друзями. Він з нерозумінням дивився по сторонах. Хлопець в мить почав себе запитувати, де він і що тут відбувається. Його погляд зупинився на Тачібані Хінаті, яка сиділа поруч та спостерігала як троє: Хаккаі, Хінаморі й Тацукі організовують стіл, в процесі сперечалися про щось.

— Я, мабуть, краще піду їм допоможу, — промовила Тачібана та повільно підвелася зі стільця.

Такемічі завмер. Він витріщався на дівчину мовчки і лише тихо прошепотів: «Хіна», — так він звертався до своєї дівчини. Вона одразу повернула погляд на коханого, а тоді тепло усміхнулася.

— Повернувся?

Він несміливо кивнув.

— З поверненням, Такемічі-кун. — ніжним голосом відповіла дівчина та її усмішка стала яскравішою.

Хіната акуратно затиснула долонь хлопця, й з розумінням глянувши йому у вічі таки пішла допомагати іншим.

Такемічі з полегшенням посміхнувся та поглядом провів кохану.

Його очі знову забігали по просторій кімнаті, зупиняючись на кожному присутньому. Він намагався зрозуміти, як все обернулося цього разу.

В скромному ательє, Тацукі, Хінаморі та Хаккаі зібрали всіх найближчих друзів іменинника. Друзі витратили багато часу на підготовку сюрпризу для Міцуї. Всі найближчі друзі були тут: Дракен звичайно, Чіфую, сестри Фуджівари — Хінаморі й Тацукі, Хаккаі, сестри Міцуї, Такемічі з Хінатою, та Па-чін з Пе-яном...

— Хіна, всі вже тут? — запитала Тацукі в Хінаморі.

— Здається, — дівчина оглянула кімнату, — хоча я не бачу Нахою з Соєю.

Коли все пішло не так?Opowieści tętniące życiem. Odkryj je teraz