Немов зловісний вихор, маг влетів у кімнату, щоб створити зілля. Він давно не приходив сюди, але жодна деталь не була стерта з пам'яті. Впевненим рухом рук маг зірвав пару листочків базиліку і поклав їх у піалу. Відкоркувавши одну з судин, він вилив Ії вміст. Він був настільки поглинений процесом, що, здавалося, ніщо, навіть найстрашніше, не змогло б збити його з пантелику. По кімнаті поплив приємний аромат ефірних олій, що витікає вже засушеною рослиною. Вдихнувши на повні груди, маг заворушив губами, шепочучи заклинання.
Невідомо звідки в кімнату влетів ворон і сів Максу на плече, щось хвилювало його, і він часто махав крилами.
— У мене все під контролем, Дан, — тихо промовив маг, погладжуючи ворона.
Птах нахилив голову набік і голосно каркнув. Здавалося, він сумнівався, що Максим контролює ситуацію.
— Тепер я цілком упевнений, що Ада знову щось задумала, — сказав маг, розливаючи зілля в невеликі судини, — але для початку мені треба дещо перевірити.
Ворон знову видав пронизливий крик.
— Це дуже важливо, — наполегливо промовив Макс і, піднявши свою накидку, вийшов із кімнати.
Ворон полетів попереду, коли маг увійшов до вітальні, він приземлився на статуетку у вигляді черепа і знову каркнув. Невдоволено глянувши на птаха, Макс роздав дітям, що сиділи в напрузі, приготовлене зілля.
— Випийте, — коротко промовив він.
— Що це? — насторожено спитала Оля.
— Зілля з базиліку. Воно не завдасть нікому шкоди, — витримавши погляд дівчини, він сів у крісло, розправивши краї своєї накидки.
— Воно гірке? — поцікавилася Віка, обережно підносячи посудину до губ.
— Ні! — скрикнула Ольга. — Навіть не думайте це пити!
— Зілля не гірке, але, зізнаюся, не дуже приємне на смак, — трохи посміхнувшись, промовив маг, ігноруючи вигук дівчини. — Але його треба випити. Так я зможу вам допомогти.
— Чому ти хочеш тепер допомогти? — підозріло спитав Микита.
— Я й не казав, що не хочу допомогти. Просто тепер все виявилося значно серйознішим, ніж я міг уявити, — склавши руки в замок, маг прикрив очі. — У нас не так багато часу. Раджу не сперечатись, а виконати те, про що я вас прошу.
YOU ARE READING
По той бік дійсності
Teen FictionІноді життя може змінитися, не даючи жодної підготовки та інструкцій. Здавалося б, що може бути особливого у прогулянці парком. Компанія підлітків, що дочекалася весняних канікул, навіть уявити не могла, чим обернеться для них звичайний день. Заміст...
