Oops! This image does not follow our content guidelines. To continue publishing, please remove it or upload a different image.
Еллі, ти за велінням чарівної палички, бачить бог, Все ще чуєш салюти, яких нема. Той, хто не в рівновазі, завжди "триногий" під владою тривог. ...Крот шукає навіщось світло, хоч йому ближча темрява.
У вугільному серці, яке прикрашене бахромою, Тліє жарко, не чути живий біт... У мізках із соломи з голками – світ в'язницею, пітьмою... Хоробрість часом навіть у сильному тілі спить.
Блиск кришталевих туфельок не наповнить сенсом, на жаль. Зла чаклунка давно вже чисту воду п'є. Дорогою з Жовтої Цегли жереб тернистий... Нехай?) Літаючих мавп не вічний політ /хтось впаде.../
Собачка обов'язково виросте, кусатиме, "за їжу" здасть... А маленькі чоловічки часом прагнутимуть окулярів - приховане зло... Скло різні, але, на жаль, смарагдом не стати... Бажана масть?... ...Аж визнали всі разом: Зелене було Місто Гріхів... Всім допекло!
Еллі, тобі час вирости! Віднайди шлях, припинити чекати! Гудвін - простий обманщик, натовпу кумир, один з багатьох... На повітряній кулі хотів викриття уникнути, бо звик грати... ...А вийшла казка, яку всі чомусь зачитали до дірок.
