Милий хлопчик

Скільки я вже чекаю Юнгі вдома, а його все нема? Ого. Вже майже перша ночі. Я переживаю свого хлопця. Де ж він? Я телефоную, він не бере слухавку. Не можу спати, коли не знаю, що з ним.

Мої роздуми перебив дзвінок.

☁️Може це він? Я так надіюсь на це☁️

Я відчиняю двері і бачу на порозі усміхнений Юнгі.
-Де ти був? Я так переживала.
-Ми з хлопцями трохи затримались на роботі, а потім пішли в бар. Ти ж не сердишся? - він дивився на мене такими щенячими очинятками, що я не можу на нього злитися.

☁️Ясно, він п'яний. Зараз знову буде якась трагедія. Що ж ти цього разу придумаєш?☁️

-Проходь, - видихнула я.
Він зайшов в квартиру. Я пішла до нашої кімнати.

☁️Щось його так довго нема. Заснув чи що?☁️

І тут зайшов Юнгі. Ні, не зайшов. Він так по-дитячому визирнув зза дверей і пройшов в середину кімнати. Ставши посеред кімнати, він дивився на мене.
-Чого ти дивишся на мене?
-Ти зла на мене?
-Ні. Чого б це?
-Ти просто дивишся на мене так неприязно.
-Я просто сьогодні втомилася і ще тебе так довго чекала.
Я показала місце на ліжку біля себе. Юнгі присів біля мене.
-Ти мене любиш?

☁️О, починається☁️

-Юнгіі, ти ж знаєш, що я
-Ти мене не любиш.
Я цьомнула його в губки.
-Я люблю тебе.
-Не любиш.
-Тобі здається. Я не можу не любити тебе. Я люблю все в тобі. Люблю твою усмішку, твої очі, твої губки, твої руки, твій голос. Мені подобається все в тобі, - я взяла його за руку.
Він винувато опустив голову.
-Викинь ці дурні думки з голови.
Я обійняла його.
-Я теж тебе дуже люблю, - тихо мені на вушко прошепотів він. - Вибач мене.
Ми продовжували сидіти, обіймаючись. Він любив обіймати тільки мене. Ми могли так сидіти й годину, але я хочу спати.
-Давай спати лягати, - я легенько вирвалась з його обіймів.
Юнгі це сприйняв не правильно.
-Я щось не так зробив? Ти образилась?
-Ні. Просто давай лягати: вже так пізно. Я втомилася і ти, напевно, теж.
Я всміхнулась йому, він кивнув і допоміг мені розставити наше ліжко.

☁️Чому він знову так себе веде? Що ж він не так сприйняв те, що я вирвалась з обіймів? Я ж пояснила☁️

Юнгі ліг на краєчку ліжка і вимкнув лампу біля його тумбочки. Не знаю про що він там думав, але я думала про нього. Ми лежимо ніби чужі, значить він образився або думає, що я образилась.

☁️Він точно не так все зрозумів☁️

Я присунулась до нього блище. Нуль реакції в мою сторону. Я закинула на нього ногу. Він певернув голову в мій бік.
-Я не ображаюсь. Лізь до мене, - тихо сказала я.
Юнгі повернувся, підсунувся блище до мене, обійняв і поцілував в губки.
-Я люблю тебе.
-Я теж тебе люблю..дуже сильно..сильніше ніж ти думаєш, - сказала я.
-Я сильніше тебе люблю.

-----------------------------------------------------------------------------------------
----------------------------------------------

К І Н Е Ц Ь !

~~~~хвилинка уваги~~~~~

Підписуйтесь на телеграм-канал "Minzy's works'', там я буду обговорювати свої історії, ідеї і робитиму спойлери до майбутніх фф

~~~~дякую~~~~~