Всезнаючий читач (Точка зору всезнаючого читача)

Запуск платної послуги (4)

Почувся сміх. Мені довелося протерти очі й знову подивитись, чи не брехня. Розширення файлу було TXT. Тоді ця людина... Подарунок, який вона мені надіслада, був копією роману?

[Ви отримали ексклюзивний атрибут.]

[Ексклюзивний слот навичок активовано.]

Після запуску файлу я почув повідомлення на вухо. Це не дивно, якщо світ змінився на «Шляхи виживання». Усі, хто вижив у Шляхах виживання, мали ексклюзивні атрибути та навички.Я тихо сказав 

«Вікно атрибутів».

 Мені потрібно було знати атрибут, який я отримав.

[Ви не можете активувати вікно атрибутів.]

Що? Я ще раз спробував викликати «Вікно атрибутів», але результат був той самий.Це був абсурд. Щось таке було у романі? Якби я не міг використовувати вікно атрибутів, я б не міг знати, які атрибути чи навички я маю.Знати себе і свого ворога означало бути непереможним. Але це була ситуація, коли я не знав навіть себе, не кажучи вже про ворога.Деякий час дивлячись у простір, я здався і вирішив прочитати текст, який мені дав автор.

[Ваша швидкість читання зросла завдяки ефекту ексклюзивного атрибута.]

Я не знав, що це за атрибут, але завдяки ефекту атрибута мені знадобилося менше хвилини, щоб прочитати першу дію «Шляхів виживання».Я знайшов це. Місце, де мій палець зупинився, було початком твору, де головний герой робив якийсь «екшн» у сцені поїзда.

「Він побачив людей, які зібралися біля задніх дверей вагона 3707. Кільце міцно стиснутої запальнички було холодним.У цьому житті він абсолютно не міг зробити помилку. Він би використав будь-які засоби для своєї мети.Вираз страху на обличчях людей. Він не відчував жодної провини.Все було швидкоплинним.Він дивився на людей безжальними очима. Через деякий час кінчики його пальців ворухнулися, і вогонь піднявся. Тоді все почалося. 」

Холод пройшов по спині, і мені довелося читати цей уривок знову і знову. Причина мого дискомфорту незабаром виявилася.

«...3707».

Я рефлекторно перевірив номер вагона, в якому їхав.