Всезнаючий читач (Точка зору всезнаючого читача)

Запуск платної послуги (1)

«Я Докча».(Докча = може означати лише "єдиний син" або "читач").

Зазвичай я так представлявся людям, тоді виникало таке непорозуміння.

«О, ти єдина дитина?»

«Так, але я маю на увазі не це».

«А? В сенсі?»

«Мене звати Докча. Кім Докча».

Кім Докча (Єдиний син Кіма) — мій батько дав мені це ім'я, щоб я був сильною людиною. Але завдяки імені, яке мені дав батько, я виявився звичайним самотнім чоловіком.Якщо коротко, то було так. Мене звати Кім Докча, мені 28 років, я неодружений. Моїм хобі було читання веб-романів у метро.

«Так, час заглянути у свій телефон».

У шумному метро я рефлекторно підняв голову. Пара цікавих очей дивилася прямо на мене. Вони належали співробітнику відділу кадрів, Ю Сангах.

«А, привіт».

«Ти йдеш додому з роботи?»

«Так. А як щодо Ю Сангах-сі?»

«Мені пощастило. Керівник сьогодні поїхав у відрядження». 

Ю Сангах сіла, коли місце біля мене звільнилося. Від її плечей та шиї долинав тонкий запах парфуму, який змушував мене нервувати.

«Ти зазвичай їздиш на метро?»

«Це...»

Ю Сангах зробилась похмурою.Якщо подумати, це був перший раз, коли я зустрів її в поїзді метро.Починаючи з менеджера відділу кадрів Канга і закінчуючи фінансовим менеджером Ханом... Ходили чутки, що Ю Сангах підвозили чоловіки з компанії кожного робочого дня.І все ж з вуст Ю Сангах пролунали несподівані слова: 

«Хтось викрав мій велосипед».Велосипед.

«Ти їздиш на велосипеді?»

«Так! Сьогодні я маю багато понаднормової роботи, і, здається, мені не вистачає фізичного навантаження. Це трохи дратує, але це воно варте того».

«Ага, я бачу».

Ю Сангах посміхнулася. Придивившись до неї ближче, я зрозумів почуття чоловіків, які залицялися до неї. Однак це не було моєю справою.У кожної людини був певний жанр життя, і Ю Сангах жила у жанрі, відмінному від мене.Після незручної розмови ми поглянули на свої телефони. Я відкрив нову програму, у якій читав раніше, коли Ю Сангах... Що це було?