7.

92 6 1
                                    

Жовтень 1997 року.

Драко оглядав гостей, які зібралися за обіднім столом його родини. Усі вони були з Внутрішнього кола, окрім нього самого та його матері. Всі присутні очікували появу Темного Лорда, звідки би той не повертався. Драко перевів погляд на Нарцису, яка сиділа навпроти нього. У жінки був той самий вираз обличчя, який вона використовувала на всіх світських заходах.

Спокійний, стриманий, трохи зверхній. Їй гарно вдавалося носити цю маску.

Він знав, що вона налякана, і захоплювався її здатністю так добре це приховувати. Драко завжди старався виглядати знудьгованим і злегка незадоволеним, але вважав, що це більше не доречно, оскільки він вже не підліток. Хлопець вивчив вираз обличчя Северуса й помітив суміш зарозумілості й невизначеного інтересу, який межує з очікуванням.

Уважний погляд Северуса зустрівся з його. Драко дозволив кутику свого рота трохи піднятися, нагадавши собі, що він, мабуть, повинен бути вдячним за те, що знаходився тут. Має бути щасливим служити Темному Лорду. Він повинен радіти, що йому випала така можливість: сидіти за одним столом з Внутрішнім колом.

Але потрібно не перестаратися.

Драко глянув на свого батька, який пошепки говорив про щось з Мальсібером. Хлопець подивився на Макнейра, який кинув погляд на Нарцису. Знову.

Рука Алекто торкнулася його стегна, і він напружився. Її пальці зупинилися на його нозі. Драко повинен був спочатку почекати, поки вона сяде, а потім вибрати місце подалі від неї. Натомість Драко необдумано сів навпроти своєї матері та Северуса, і Алекто негайно зайняла місце поряд із ним. Таке сусідство змусило його відчути, ніби в його тілі повзають тисячі хробаків. Але якби хлопець зараз пересів, то образив би її, а він не хотів викликати гнів цієї жінки. Становище його сім'ї у рядах прихильників Темного Лорда було занадто хитким.

Алекто схилилася до нього. Квітковий аромат її парфумів був занадто вираженим, що дратував його ніс, а її гаряче дихання обпікало вухо.

— Я чула, що Темний Лорд підготував для нас сьогодні щось особливе.

На слові «особливе» її червоні нігті на мить вчепились у його стегно.

— Чудово, — відповів Драко, вгамовуючи наростаючу відразу від її близькості.

Хлопець зустрів погляд матері, сподіваючись, що вона не побачить його огиди. Його батько все ще говорив з Мальсібером, але крижані очі чоловіка були зосереджені на Алекті.

З Вілтшира з любов'ю Unde poveștirile trăiesc. Descoperă acum