• Король школи ✍︎

65-частина

- Так краще підем покупки в будинок занесемо.
- Вони надто важкі для такої як ти.
- Ти ще мені тут поязви
Я взяла два пакета в одну руку і в другу, хлопець усміхнувся і взяв чотири пакети.
Коли вони дійшли то дівчина поставила пакети і з полегшенням видихнула.
- Ну і хто тут з нас ще хрупкий?
- Уж явно не я
Я стала розглядати кухню вона була досить великою, я побачила те саме місце де Муармер варив кашу зранку.
- А хто готувати буде ?
- Ми кухарів запросили так що з нас лише гості.
- Ясно
- Зараз обід спати не хочеш ?
- Я тобі що мала дитина чи що
- Господи та я просто запитав.
Ми пішли по сходах в кімнату Муармера, той прям тягнув мене до себе.
- Ей Пєйтон перестань тягнути в мене вже рука болить.
Хлопець трохи збавив темп але коли ми були біля його дверей то я промовила.
- Я туди заходити не буду !
- Добре то тоді весь вечір в наручниках будем ходити.
- Так чому ти ж зразу не сказав
Я зразу забігла в кімнату
- Де ключі ?
Хлопець потягнувся до шафи на саму верхню полицю і звідти дістав ключик.
Він відкрив і я нарешті звільнила свою руку вона жахливо боліла.
- А ти швидше не міг це зробити ?
- Тоді би було не цікаво
- Та я тебе зараз як...
- Що поб'єш чи прям тут на ліжко відячиш ?
- Ага розмріявся, так я йду зустрінемось вже на вечірці.
- А поцілувати на прощання?
- Муармер вистачить з тебе на сьогодні поцілунків, а то ще трохи і взагалі мене засосеш як пилосос.
- Завжди знай я за таку ідею
Добре признаюсь чесно я обняла хлопця на прощання і лише тоді пішла до дому вже там я собі розслабилася. Коли я переступила поріг свого дому то зразу ж набрала Райлі яка дуже чекала на мій дзвінок.
Я обговорила все з нею і тепер я можу офіційно заявити що головний шипер мене і Пєйтона це вона.
Дівчина прямо кричала мені в трубку що ми створені одне для одно!!...