Лу молодша

2

Вже хотіла з нею сваритися, як до неї дзвонять.
Т/І: Мама.
У Чена очі стали як п'ять копійок.
Т/І: Алло, привіт мам.
Мама: Привіт Т/І, ти де? На дворі така гроза?
Т/І: Я у брата.
Мама: Знову забув, і тобі прийшлося іти пішком?
Т/І: Нііііі, ми з ним погуляли. Правда трохи промокли, але нічого страшного.
Мама: Чен захворів?
Т/І: Захворів.
Мама: А ти?
Т/І: Я в нормі.
Мама: Будь тоді чемною.
Т/І: Добре мамо. Пака-пака.
Розмова закінчилася.
Чен: Ти мене не здала?
Т/І: Навіщо мені це. Чен, а можна мені зіграти в арену, на твоєму компі?
Брат кивнув головою і дівчина побігла до компа.
Кей: Хіба ти вмієш грати?
Чен: Вона то? Вона то вміє.
Кей: Пх, не вірю.
Т/І: Споримо?
Чен: Не спорь з нею. Вона завжди права.
Кей: А я хочу. Споримо, а на що?
Т/І: Програвший оплачує вечерю.
Кей: А давай.
Вони почали грати. Т/І вибрала Хіганбану.
Чен: Ооооо, все Кей. Готуй гроші.
Кей: Всмислі?
Поки він це говорив, гра загрузилася і Т/І пішла в бій. Вона дуже легко вбивала всіх. Лісник пробував її зупинити, але увесь час вона його вбивала. Потім вона зі своєю командою пішли на змія. Дуже легко подолали, та коли верталися назад, попали в засаду, та дівчина дуже легко поборола всіх і її команда пішла до бази супротивника. Ось останні удари і... І Т/І виграла. Кей скинув навушники.
Т/І: Ураааа.
Чен: Молодець.
Кей: Більше ніколи не буду грати проти Т/І.
Дівчина посміхнулася. До неї прийшло повідомлення. Дівчина посміхнулася і відписала. Через секунду, до неї подзвонили.
Ден: Привіт Т/І~шкаааа. Що робиш?
Т/І: Та нічого такого. До брата в гості прийшла. А ти?
Ден: Комп граю.
Вони почали говорити. Поки вони говорили, приїхали кіндери Т/І і їхня вечеря.
Т/І: Все, я буду іти. Пака-пака.
Ден: Пакаааа.
Розмова закінчилася.
Чен: Хто дзвонив?
Т/І: Ден.
Чен: Мммм, а ти часом з ним не зустрічаєшся?
Дівчина вбивчим поглядом глянула на брата.
Т/І: Говорили, балакали, і на тобі «Здрасті».
Чен: Всмислі?
Т/І: Я тобі ще пів року тому розказала, що ми з ним зустрічаємося.
Мін: Так, уже вечір. Т/І де ти будеш спати?
Т/І: А які є варіанти?
Мін: З Ченом, на кухні, в вітальні.
Т/І: Вітальня.
Пухляш: А чому не з Ченом?
Т/І: Якщо я з ним лягаю, то починає мене обнімати. В нього рука сильна. Легше задихнутися, чим вивільнитися.
Чен: А це часом не ти бігала до мене, під час грози.
Т/І: Це коли ще давно було.
Чен: Давно? Це два роки тому було.
Т/І: Кажу ж, давно.
Тун Яо: Так давайте Т/І буде спати в мене?
Т/І: Ні, я не хочу тобі мішати. Я собі у вітальні буду спати. Вони всеодно до обіду сплять.
Чен: Ти ніби ні.
Т/І: Ні. Хто тобі сніданок практично кожен день готував?
Чен: Я думав, що мама, адже тебе ніколи не було дома?
Т/І: Бо я на учобу ішла.
Чен: Лааадно.
Кет: Т/І, не хочеш з нами зіграти?
Дівчина глянула на брата. Саме подзвонили в двері.
Чен: Спочатку поїж, а потім будеш грати.
Т/І: Дякую.
Кей: Т/І, ти не хочеш масочку зробити?
Т/І: А в тебе є?
Кей: Звісно. Ну так що?
Т/І: Давай.
Тун Яо: А можна і мені?
Кей: Звісно.
Т/І: Урааааа.
Вони пішли їсти. Сестра Лу, всім сподобалася.
Жуй: Т/І, а ти не думала піти в кіберспорт?
Т/І: Хочу, мені навіть заявки давали в команди, але я не хочу кидати Дена.
Жуй: Ти ж можеш мати відносини під час своєї кар'єри.
Т/І: Це прийдеться рідко бачитися, постійні поїздки.
Жуй: Але всеодно, подумай. В Пухляша невеличка проблема з рукою і ми шукаємо йому заміну.
Т/І: Підтримка Чена?
Чен: Нііііі. Тільки не її. Я зразу ж помру.
Жуй: А давай перевіримо.
Всі: А ми не проти, щоб Т/І була заміною Пухляша.
Жуй: А коли Лу Юе має вернутися?
Т/І: Він ще скоро не вернеться.
Кет: Чого?
Т/І: Коли я ішла, чула як мама заставляла його на побачення в сліпу піти. От і сваряться.
Раптом двері різко відкриваються і в середину влітає Лу Юе.