Вони домовилися на третю дня.
Т/І: Завтра все вирішиться.
Лу Юе: Якщо що, кажи. Ми все зробимо.
Чен: Ага, ти єдина, хто може хоч на щось вплинути.
Вони обняли дівчину. Посидівши ще хвилин 10 в компанії за розмовами, вони зняли маски і розмастили залишки маски по обличчю.
Чен: Так, лягай спати.
Т/І: Я не хочу.
Чен: Я не питаю чого ти хочеш. Давай, іди спати.
Лу Юе: Ну чого ти такий злий? Тільки одинадцята вечора.
Т/І: Угу.
Жуй: Але Т/І, ти добре подумай над пропозицією. Це твій шанс.
Т/І: А знаєш що, я згідна.
Чен: Ураааа.
Мін: Вітаю. Ти перша із учасників.
Лу Юе: А хто в них буде капітаном?
Мін: Над цим ми ще думаємо.
Пухляш: Це треба відсвяткувати.
Він роздав усім «RIO» і піднявши келихи на верх почали святкути. Через пів години, вони пішли всі спати. Т/І спала у вітальні. Вона просто накрилася ковдрою і заснула. В сьомій тридцять, дівчина проснулася від дзвінка мами.
Т/І: Алло? Т/І слухає.
Мама: Т/І, це правда, що мені сказав Жуй?
Т/І: А що він сказав?
Мама: Те, що ти вступила в нову команду.
Т/І: Так, це правда.
Мама: А я тобі давно казала, щоб ти попробувала, а ти мене не хотіла слухати.
Т/І: Я просто тоді була ще не готова.
Мама: Але всеодно, ти молодець, що погодилася на це. До речі, ваша база, буде дуже близько до бази твоїх братів.
Т/І: Правда? Це класно.
Мама: А як Ден відреагував?
Т/І: Він ще не знаю. Я йому саме маю розказати.
Мама: Я впевнена, що він підтримає тебе.
Т/І: Надіюсь. Ладно мамо, піду сніданок їм готувати.
Мама: Добре. Будь тільки акуратна.
Т/І: Добре.
Мама: Все, пака-пака.
Т/І: Пакаа.
Розмова завершилася. Дівчина піднялася, розчісалася і почала дивитися, що є в холодильнику, шухлядах. Там були спагетті, помідори, сосиски, і яйця.
Т/І: Понятно.
Дівчина взялася за приготування. За півтори години, все було зроблено і на низ зійшла Тун Яо.
Тун Яо: О, ти вже не спиш.
Т/І: Угу, ходи снідати.
Жуй: Добрий ранок.
Дівчата: Добрий.
Т/І: Жуй, Мін, ходіть їсти.
Мін: Ух ти, дякую.
Вони сіли за стіл.
Жуй: Т/І, можеш розбудити інших?
Т/І: Добре.
Дівчина піднялася на другий поверх. Вона розбудила Кея, Кета і Пухляша, а брати не хотіли.
Т/І: Чеееен, вставай.
Чен: Малявка відстань.
Т/І: Що? Ну раз так. Добре.
Дівчина зла вийшла з кімнати і пішла в вітальню. Взяла колонку і телефон.
Т/І: Закрийте вуха.
Але всі пішли за нею до кімнати Чена. Вона сіла біля брата і включила гімн України ❤️🇺🇦. (Бум бум бум бум. ЩЕЕЕЕЕ НЕ ВМЕЕЕЕЕРЛА УУУУУКРАЇНИ, НІ СЛАВА НІ ВОООООООЛЯ. ЩЕЕЕЕЕ НАМ БРААААТЬ УУУУУКРАЇНЦІ ПОСМІЗНЕТЬСЯ ДОООООООЛЯ, ЗГИИИИИНУТЬ НАААААААШІ ВОООООООРОЖЕН КИ ЯК РОСА НА СОООООНЦІ. ЗАААААПАНУУУУУЄМ ІІІІІ МИ БРАТТЯ У СВОЇЙ СТОРОООНЦІ. ДУУУУУШУ Й ТІІІЛО МИИИИ ПОЛОЖИМ, ЗА НАШУ СВОБООООДУУ І ПОКАААААЖЕМ ЩОООО МИ БРАААААТТЯ КОООООЗААААЦЬКООООГОООО РООООООООООООДУУУУУУУУУУ.
Вибачте, не могла не заспівати.)
Коли почався перший куплет, той підірвався з ліжка.
Чен: Т/І, ти дурна?
Т/І: А не треба було мене називати малявкою.
Лу Юе: Що сталося?
Т/І: Йдіть снідати.
Чен: Хто готував?
Т/І: Я.
Лу Юе: Я перший.
Чен: А ну стій.
Вони побігли на кухню. Там вони почали їсти. Поївши, вони почали тренуватися.
