очі мої, навіть у твоїх снах..

chapter 4.

до кімнати увійшли Мортіша й та сама Директорка...
Мортіша :: що.тут.відбувається? любі,чого ви не спите о 5 ранку, звідки в нас ще одне ліжко і всі наші запаси н.жів ? — трохи нервово запитала  мама  у двух дітей.
Венздей не могла нічого збагнути..тобто, тільки що ця директорка хотіла щоб вони вмерли, проводила ритуал, а тепер   що? у них в гостях? і як вона взагалі тут опинилась?вона ж мер@ва , але насправді я не бачила похорон..але як? як це можливо?я точно знаю що справжня директорка мерт@а,але..
але тут почав розмовляти Пакслі з мамою, й він сказав всю правду..
Пакслі переказав усе.
й обличчя матері було незрозуміле, як ніколи
Венздей :: мама , що в нас вдома робить директорка.?вона ж..
Мортіша :: люба, яка директорка?я тут сама.
Венздей :: але...
як тільки вона ще раз озирнулась,то її вже не було..
Пакслі також здивувався..
Мортіша :: любі, лягайте спати,можливо вам погано...венздей ти хочеш тут спати?просто як я зрозуміла тут вже є ліжко , тому..
Венздей:: так,мамо.
Мортіша:: ось і добре, ну все, вранці будити вас не буду. ми з татом поїдемо у центр, купляти йому новий одяг й мені. ну все, жахливих снів.
Мортіша вийшла з кімнати, а діти перезирнулись..й першим їх запитання було...
Пакслі:: ти це бачила?
Венздей:: ти це бачив ?
діти були в шоці.
Венздей:: Пакслі, можливо нам справді краще поспати...
Пакслі:: так,звичайно..
Біля Венздей був її телефон....точніше вона попрохала  Пакслі матерелізувати його,бо сама ще погано вміла, або була настільки перезавантажена що не могла зосередитись..
Пакслі:: Венздей, я й сам не дуже володію.
Венздей його штрикнула
Пакслі:: гаразд.
Миттю з'явився телефон Венздей, вона відразу написала Ксав'є.
Wednesday:: привіт.
Вона відразу отримала відповідь.
Xavier :: мені що ,Венздей пише?це сон?
Wednesday:: ні.
Xavier:: чому не спиш ?
Wednesday:: не думаю якщо б мер@ва директорка проводила ритуал щоб ви з братом вмерли, а перед цим побачити силуети на кухні, і що мати заходить з цією самою директоркою якою сама не бачить ти б заснув.
Xavier:: що ти несеш.. Венздей, тобі б поспати..
Wednesday:: це мої типові будні.
Xavier:: це правда?ну, божевілля яке ти сказала..
Wednesday:: так.
Xavier:: навіть не знаю як на таке реагувати, бо я не маю таких "типових " буднів.. чому написала?
Пакслі:: Венздей!! з ким ти там переписуєшся?
Венздей:: почекай.
Wednesday:: написала щоб дізнатись, чи ти віриш у те , що я  сказала?
Xavier:: знаю,звучить як божевілля. але так, вірю.
* венздей подумки усміхнулась, бо вона так і знала *
Wednesday:: дякую.
Xavier:: якщо потрібна допомога,пиши. до речі, у Б'янки буде матч, чи ти не хочеш приїхати? буде й Аякс , й Енід..і ще декілька учнів з невермора
Wednesday:: я подумаю.
Xavier:: я буду дуже чекати)якщо що, приїдь до мене, бо я живу як раз в тому місті де буде матч. до мене всі з'їдуться..окрім Б'янки,вона з командою буде в отелі. До речі , матч проходити в  Бухаресті. я тут живу з 8 років, це місто дуже цікаве,можу показати його).
Венздей вперше усміхнулась реально, на смс від Ксав'є.
Пакслі:: та ти переписуєшся з Ксав'є, і він запрошує тебе на матч!! будь ласка,давай згоду!! і мене візьми) я дужее хочу — благально просив Пакслі.
а батьки й так дадуть згоду!!
Wednesday :: думаю я буду.
Xavier::навіть не думав.
Wednesday:: тільки мій молодший брат також хоче, бо він обожнює фехтування. до речі, в цьому році він також мабуть поїде до невермору. в нього проявились здібності.
Xavier:: звичайно,  приїжджайте разом! місце є. буду чекати!! є декілька дат , на які можна приїхати. в мене всі мої будуть в    Ірландії, хочуть там подивитись футбол. так ось, матч розпочнеться 29.07.22.
25.07.22 - приїде Аякс й Енід.
мої їдуть 21.07.22.
коли хочеш приїхати?
Венздей показала Пакслі смс
Пакслі:: я хочу 22.07.22!!
Венздей:: чому так рано?. — з невдоволенням запитала Венздей
Пакслі:: хочу познайомитися з ним!! він навчить мене малювати!
коли Пакслі почав говорити вона записала аудіо, і надіслала Ксав'є що сказав Пакслі. бо вона хотіла щоб брат вибрав, бо їй було всеодно.
Xavier:: звичайно навчу!!!добре, тоді ви приїдете приблизно 22 липня. гаразд, я приготуюсь до вашого приїзду.
Wednesday:: добре. бувай.
Xavier:: на добраніч:)
Венздей відклала телефон. хоч хтось їй вірить.
Пакслі почав обіймати Венздей і всміхатись
Пакслі:: Дякую дякую дякую Венздей!! Ти найкраща — з любов'ю сказав Пакслі.
Венздей:: я це зробила тільки для тебе, а так би не поїхала.
Пакслі:: ні! ти б поїхала,бо я читаю твої думки!
Венздей:: стоп!
Пакслі:: гаразд..вибач! але всеодно,ти краща!!
Венздей:: вже 5:57, давай спати.
сьогодні вже 20.07.22, а значить що ми поїдемо вже через два дні.
Пакслі:: так!!.
Венздей:: все,спати.
Пакслі швидко заснув,але Венздей ще була в своїх думках. Вона думала про все , про все все. Як вона проведе свої хтозна скільки днів у Ксав'є,вона ж не знає скільки йде матч,скільки турів, і  ТД. і взагалі, що то було?це справді то була директорка? чому, чому вона хотіла їх вбити..і ще багато чого перемішувалось у Венздей в голові. вона заснула тільки в 7:23.
Венздей прокинулась одна в кімнаті..там була Гуді...?
Гуді:: я так довго чекала щоб ти прокинулась,зараз ти дізнаєшся... венздей— трохи стривожено промовила Гуді.. зараз ти..ой,що це? Венздей!!

від автора:: це вже трохи більше 💗💋
дякую за прочитання 4 частини.💋
всього найкращого,
з любов'ю
ваша калі 💋