О ні! Я не помру сьогодні!
На зло всьому я буду жити.
Стискаючи в руках поволі
Ту пам'ять що примушує тужити.
Нехай не мають сенсу мої дні,
І що чекати завтра я не знаю
Та віджену тяжкі думки
І заживлю рани криваві.
Складу про це свої пісні
І вітром рознесу по світу.
Нехай сьогодні у пітьмі
Та вірю що колись
Я знов відчую щастя просто жити.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Переважна туманність в думках
Poetry. Хей, не звертай уваги. Це просто ще одні не цікаві почуття у віршах чергового підлітка.
