Розділ XV. Очікування

11 4 0
                                    

Я увійшла в кімнату і сіла доробити кілька останніх штрихів на картині, яку мені подарував Віктор. Все руки ніяк не доходили за неї взятись: то затримувалась на роботі, то посеред ночі взяла за звичку зустрічатися з Юлею.  Оскільки Віктор ще досі був у відрядженні, мені хотілось ділитися із кимось своїми думками та переживаннями. Із родиною я цього робити не дуже хотіла. Мене вони і без того чують і бачать кожен день, і ба більше — знають кожну мою таємницю. А так хотілося потеревенити із іншою рідною душею!

Чергова зустріч з Юлею, що завершилась в лісі кілька хвилин тому, мені не дуже сподобалась. Її зіпсувала присутність Ігоря.

Я досі не могла зрозуміти такої своєї неприязні до нього. Щоразу, як бачу його, намагаюсь триматися і навіть знайти спільні теми для розмови. Мені це вдавалося, та цей його сухий голос і паршивий лукавий погляд! Невже Ігор не може спілкуватись із іншими вампірами спокійно і без цього постійного майстерно прихованого хамства? Із моєю подругою він собі такого не дозволяє: солоденький голос, ніжні слова і постійні обійми. Не те щоб я теж хотіла подібного, але його скотське ставлення до сторонніх мені не подобаєтсья.

В новорічну ніч Ігор намагався налагодити контакт із моїми батьками. Ключове слово «Намагався». Майже чи не в кожній репліці вставляв яке-небудь криве слівце або непристойний анекдот. Виявилося до того ж, що йому за двісті років. Точного віку не запам'ятала. Із Катею в нього теж не склалося: Кирилові доводилось його вгамовувати, бо Ігор майже відкрито починав фліртувати із моєю сестрою. Як мене це дратувало! І Юля ще продовжувала казати, що він їй подобається! Треба якось поговорити з нею на цю тему.

Викинувши із голови Ігоря, я зупинилась на останніх елементах картини. Малювати подібне — ще те задоволення. Особливо під музику або гарний старий фільм. Концентрація вдвічі краща. Немає загального малюнку: є лише ти, пензлик і конкретний елемент, який із білого стає кольоровим. Коли всі елементи певного кольору зафарбовані, починається та сама процедура, але з іншою фарбою. Щойно тобі набридає, ти дивишся на результат і дивуєшся. Із кілька сотен елементів утворюється малюнок, який чіпає за душу.

Я просиділа над картиною години зо дві. Звісно, я могла би зробити її близько за тридцять хвилин завдяки надприродній швидкості, але мені хотілося насолодитись цим приємним і легким процесом.

АпогейTempat cerita menjadi hidup. Temukan sekarang