Женя+Яна 2 частина

Розмова ля-ля

Привіт Януся)
- Кхм кхм.. ЯК?!
-Януся
-Боже не лякай мене так
- Окей.. Як лоїхала?
- Та не дуже файно говорячи сумним , трясливим голосом
- ЩО ТРАПИЛОСЬ??
- Коротше ми їхали в дуже холодному поїзді. Провідних нам то ковдри приніс, але... ТАКИЙ ДУБАРНЯК БУВ, що капець.
- ОХ ЙОЙ..... Білненька
- Та ...так ( говорить сумним голосом )
- А що потім?
- Та вийшли з потягу , сіли в таксі та поїхали.
- Зрозуміло
- Давай про погане говорити не будемо... Коли зустрінемось?
- Незнаю, дуже зайнятий
*Ага так зайнятий що 3 години в тіктоці просидів *
- Значить боїшся
- Та ні....
- ТАК!
- Ні! Я тебе не боюся.
- Тоді чому не зустрінемось?
- Ем... Ну справ багато, + мама не пускає
- За що?
- Та просто посварились і все..
- Аяяй.. Треба йти на мир
- Дя?
- Дя
- Ну окей послухаюсь тебе
- В мене новий манік!)
- ВАУУУ! Ну ти ля-ля
- Я не ляля
- БУДЕШ !
- Боже що з тобою сталося?
- Та нічого. Ой мама кличе готувати страву
- Окей пока.
- Пока ляля

От мені цікаво, чи то він дражнить мене, чи нє...