Розділ 15 "Чи це кінець?"

129 12 6
                                    

Наступного ранку, поки усі ще спали, Україна спустилась у підвал, аби провести експеримент.
Вона увімкнула пристрій, той жахливо загудів. Дівчина почала намагатися виробити якомога більше енергії .
Через п'ятнадцять хвилин, напівтемне, сире приміщення почали освітлювали іскри від девайсу.
- Вітчим сказав, що усе має бути добре, що ж, продовжимо, - Україна крутила важіль, крутила, не дивлячись на те, що ситуація вже починала бути небезпечною.

УПА повернувся у світ живих рано вранці, але не знайшов Україну у ліжку. Привид почув лячні звуки з підвалу.
- Якого біса...? - УПА чкурнув донизу, там стояла Україна на яку летіли іскри зі штуки, схожої на портативну АЕС.
- Заради Бога, що ти ро...
Гучний вибух розбудив не тільки усіх гостей і Німеччину з Рейхом, але й сусідів.
- Здається усе вийшло, - СРСР посміхнувся, лежачи обличчям у подушку, - Білорусь, люба, спустись у підвал, глянь що там.
- Гаразд, батьку, - Білка вирушила на звук.

Від вибуху в України тріщала голова. З рота крапала кров, також вона стікала з лоба, куди потрапило багато уламків.
- Україно, ти в порядку? Дідько, треба забиратися звідси, тут тепер радіоактивне середовище.
Згори почувся голос Білорусі:
- Україно?
- Кх, не йди сюди, Білка, тут.. кх..кх.. радіація
- І тобі краще не сидіти, поки ти не втратила забагато крові, так бездумно кашляючи нею.
- ..... УПА..... Не допомогло, кх, чесно.
- Що ти сказала, сестро?
- Білорусь! Забирайся звідси, - Україна відштовхнула Білорусь від дверей у підвальне приміщення знову на сходи.
- А чо... Кха!
- Чорт забирай, ця хвороба надто швидко шириться, треба реально тікати!
Країни вирушили нагору, УПА намагався допомагати дівчатам іти.
На першому поверсі вже стояв СРСР:
- Ну як тобі сюрпризик, доню? Тільки спробуй комусь розповісти і шрамом не лобі я не обмежуся.
Скажи усім, що ти впала зі сходів. Тебе це теж стосується, Білко, - Білорусь просто тиху кивнула.
По звукам ніг, троє зрозуміли, що наближаються інші жителі будинку.
Німеччина підбіг до своєї дружини:
- Боже, колосок, що сталося?!
Україна відчула холодний погляд свого названого батька. Їй довелося відповісти так, як загадав СРСР.
- Тільки будь ласка, давай переїдемо звідси, я боюся знову йти у цей підвал, - Україна пригорнулась до Німеччини.
" Радіація залишиться тут не на один рік "
- Еее, гаразд, як скажеш....

З того випадку пройшло 5 років. Україні виповнився 21 рік. Дівчина залишалась дружиною Німеччини. Канада розповів їй, як згадав про дитинство, вони знову стали друзями. Великій Британії він казав, що досі не може виконати задачу, бо ціль надто недовірливо до нього ставиться. Вони ледь стали друзями.

Одного дня, Укрі прийшла повістка про смерть СРСР. Не можна було сказати, що вона була надто сумна.
- Невже все це закінчилося?....

Як же ж вона помилялась...

************************************

Я мала випустити розділ ще в липні..... Зараз 2 серпня. Якщо я опублікую сьогодні, бо тут зараз інтернет поганий;-; . Як бачите з пунктуальністю в мене усе гаразд. І так, це ще не кінець фф^^
( 440 слів )

Кровний зв'язокWhere stories live. Discover now