26. Флешбек 1

846 25 23
                                    

Три роки тому.

Березень 2002 року. Майже шість років після смерті Альбуса Дамблдора.

Герміона скрипіла зубами від розчарування, розливаючи протиотруту по пляшках. Вона щойно пішла з чергової абсурдної зустрічі Ордену.

Іноді вона думала про те, чи була вона єдиною, хто розумів, що вони програють війну.

Поставивши на полицю заповнені флакони, вона сховала кілька з них в кишеню й поспіхом пішла до сусідньої кімнати, де метушилася мадам Помфрі. У лікарняній палаті, що займала другий поверх будинку на площі Ґриммо, панувала моторошна тиша.

У палаті не було жодної людини з травмами, які можна було б швидко вилікувати.

Лі Джордан лежав на одному із ліжок. З його вух крапля за краплею досі сочилася мозкова рідина. Герміона знайшла спосіб зупинити дію прокляття, але контрзакляття діяло повільно. Вона могла тільки сподіватися, що протягом наступної години це припиниться. Малоймовірно, що його розумові здібності зможуть повернутися до норми. Пошкодження головного мозку були серйозними та незворотними. Вона не була впевнена у точному ступені пошкоджень. Їй доведеться почекати, поки він прокинеться.

Якщо він прокинеться.

Найімовірніше, якщо припустити, що на момент припинення витікання рідини його мозок не змертвіє, то Ордену доведеться швидко доставити його в лікарню Святого Мунґо, як тільки трапиться така нагода.

Джордж Візлі сидів на ліжку поруч зі своїм другом. Його блідість була викликана болем та розпачом. Він був поранений у праве стегно швидкодіючим прокляттям некрозу. На той час, коли він зміг перемогти біль і апарувати назад, гниття вже охопило все стегно. Проти некрозу не існувало жодного контрзакляття. Герміоні ледве встигла уникнути ураження його життєво важливих органів, коли вона змушена була відсікти уражену ділянку від тіла. Вона навіть не мала зайвої секунди, щоб зупинитися й вивести його зі свідомості. Його руки досі тремтіли, незважаючи на те, скільки заспокійливих відварів і болезаспокійливих зіллів давала йому Герміона.

Кеті Бел лежала в ліжку в дальньому кутку. І спала. Дівчина сподівалася, її скоро випишуть. Якийсь до огиди «творчий» смертежер накликав дикобраза їй в груди. Луска подрібнила й понівечила легені та шлунок дівчини й лише дивом не зупинила її серце. Вона ледь не потонула в крові, перш ніж Герміоні та мадам Помфрі вдалося витягнути істоту та стабілізувати стан чарівниці. Кеті провела в палаті три тижні. Хоча вона майже одужала, увесь її тулуб усе ще був вкритий безліччю крихітних круглих шрамів. Коли вона ворушилася, її дихання супроводжувалося легким хрипким звуком.

У кайданахWhere stories live. Discover now