З неї наче здирали шкіру.

Вона не знала, як довго це тривало. Вічність. Герміона відчувала, що мала б померти в процесі вже декілька разів.

Волдеморт намагався прорватися крізь магію навколо її заблокованих спогадів, але коли він нарешті здався, то став мучити її недавніми подіями. Її приїзд у маєток Малфоїв, перший раз, коли Малфой зґвалтував її в своїй кімнаті. Потім її другий раз, третій, чертвертий, п'ятий і шостий. Він змусив її ще раз пережити всі десять випадків, ніби він із захопленням спостерігав, як Малфой це робив. Її панічні атаки. Її розмови з Малфоєм. Її недовге спілкування з Асторією. Її питання, підозри і плани. Він нескінченно вивчав їх із черезмірною жорстокістю й цікавістю.

Волдеморт знищував її розум, допоки дівчина не злягла. Її м'язи були занадто виснажені, а вона сама була не в змозі навіть здригнутися.

Нарешті він відсторонився, і руки, що тримали Герміону, дозволили їй впасти на землю.

— Ти знав Бруднокровку ще зі школи, – почула вона слова Волдеморта через хвилину.

— Так і є, Повелителю, – сказав Малфой з легкою насмішкою. — Одна із улюбленців Поттера.

— Вона відчайдушно мріє про твою смерть. Навіть більше, ніж про мою, – у голосі Волдеморта звучали нотки веселощів.

— Ознака того, що в неї є уявлення про те, що реально, – мовив Малфой.

Волдеморт штовхнув Герміону краєм черевика. Дівчина продовжувала тремтіти, зір періодично зникав, коли вона намагалася зосередитися. Все навколо було як у тумані.

— Вона дуже розумна. Я вірю, що ти тримаєш її під контролем, Верховний Правителю.

— Звісно, Повелителю. Ви ж знаєте, я досягну значних успіхів усюди, де ви скажете.

— Дійсно, – сказав Волдеморт. — Багато часу минуло з тих пір, як ти мене по-справжньому розчаровував.

— Я дав вам клятву, Повелителю.

— Ти знаєш, що вона небезпечна, – сказав Волдеморт, і Герміона відчула, як магія зненацька підняла її з підлоги. Дівчина висіла, поки він дивився на неї, і його обличчя спотворювалося від огиди. — Вона вишукує твоє слабке місце й чекає на вдалий час, аби скористатися цим.

— Ви надійно її поневолили. І знаєте, що я не підведу вас, – сповнений глибокої поваги, промовив Малфой.

У кайданахWhere stories live. Discover now