ПРОЙШОВ ТИЖДЕНЬ
Сьогодні фінальний етап проекту, остані штрихи, які ми обговорим з Вінні і вже завтра його офіс буде закіньченим, я так довольна собою
📍office
В-а яким буде акцент?-не розумів він до сих пір
Е-побачиш завтра!
В-тобто?!
Е-маленький сюрприз від мене-усміхнулась я йому
В-ох..ти мене інтригуєш Хосслер
Я не вспіла нічого сказати як в кабінет без стуку вриваються і я тут же піднімаю голову на двері одночасно з Вінсентом
Е-що.ти.тут.забув?-максимально холодно і з відвертою ненавісттю в голосі яку явно помвтив і блондин тому став з цікавістю наблюдати за мною і Майклом, моїм любими отчимом
(М-Майкл)
М-доню, но чому ти? Чому ти така не дружелюбна?-натягнуто усміхнувся чоловік
Н-я не буду повторювати вдруге!-вже встала я з-за столу
М-невже я неможу відвідати малютку Елізабет?
Е-Бет! Тільки Бет!-повисила я тон
Він хмикнув
В-*якою ж строгою, злою і холодною сукою вона може бути з ким треба!*
Е-ти би просто так сюди не явився, що, гроші закіньчились?!-схрестила я руки на груді
М-а тобі жалко?
Е-мамі ні, тобі так!-фиркнкла я і він в мить розізлився підійшовши до мене в плотну
М-ах ти ж...-він замахнувся рукою щоб вдарити по щоці як раніше, до переїзду, але не вспів.
Буквально в сикунду біля нас як нізвідки опинився Вінні і вспів перехопити його руку, та щей так, що та буквально побіліла і я чесно кажучи здивувалась його силі але змогла спокійно видихнути, як ж я не хочу переживати те що колись і того мені жалко маму, але таке враження, що вона в рожевих окулярах
В-що ви собі позволяєте містер?!-заступився за мене він і таким злим я його ще ніколи не бачила чесно, його скули стали ще більш замітні що виглядало надзвичайно красиво, виступили вени на руках і шиї, що мені так подобається в хлопцях
Хакер різко відпустив отчима і тою ж рукою завів мене собі за спину
М-ти хто такий взагалі? Відійди, це сімейні справи!-кричав той
В-ви не маєте права піднімати на дівчину руку!
М-я сам розберусь!
Е-все з мене хватить!-не витримала я і нажала кнопку охорони яка нащастя є в моєму телефоні.
І от, хвилина і в моєму кабінета два здорових амбала
Е-заберіть його і більше не пропускайте його навіть в цю будівлю!-рикнула я і Майкл тут де під руки вивили.
Як тільки двері в кабінет закрились я ігноруючи кучерявого впала в крісло, закрила леце руками і тупо бормотала
Е-я не можу, я не хочу цього знов, я не хочу щоб мама це терпіла, чому вона не втече?!-я максимально старалась стримати емоції і тим більше сльози
POV Vinnie
Я не витримав і підлетів до дівчини яка бормотала одне і те саме, мені потрібно її заспокоїти. Я підхопив брюнетку на руки і сів на її місце вже з нею на колінах
Я просто мовчки прижав її до себе і гладив по спині заспокоюючи, не важаю що слова в даний момент потрібні
POV Bet
Буквально через декілька хвилин в таких міцних обіймах я була як новенька і трохи відстронившись подивилась на хлопця
В-хочеш я розберусь з ним?-тихо запитав він
Е-як? Я пробувала, я писала в поліцію, все безтолково!-розчаровоно пробубніла я досі сидячи в Хакера на колінах і мене це зовсім не смущало так ж само як і його схоже
В-ви мене недооцінюєте міс Хосслер-усміхнувся він-можна будь ласка його прізвище імя і ти з мамою про нього забудете, як про страшний сон
Е-якщо це поможе з мене бажання-хмикнула я скептично чомусь мені не дуже віриться в його можливості
В-готуйся виконувати-ухмильнувся він-ну так..?
Е-Майкл Джо Уокер
Він кивнув
В-тобі зручно?-говорив він явно довольно, паралельно дістаючи телефон
Е-а..ой-я хотіла різко зіскочити але міцна рука обвила мою талію і прижала до себе
