Палац загадкових людей

3 частина.

Дівчина ковтнула ком у горлі і невпевнено сказала.

--- Мінорі. --- відповіла вона.

--- Як ти тут опинилася? --- продовжував задавати питання їй блондин.

--- Я живу недалеко від лісу...і вирішила піти назбирати ягід,...але потім заблукала,...і побачила цей палац. Через те, що було пізно я вирішила... --- Мінорі перервала свою розповідь зупинившись і опустила голову вниз. --- ...зайти у нього.

Хлопець здивовано подивився на неї і сказав.

--- Такого не може бути. У цей замок потрапити можуть не всі. --- Мінорі підняла погляд на нього і подивилася не зрозумілими очима. --- Сюди можуть зайти тільки особливі, не такі як всі люди.

Мінорі скривила лице, тому що подумала, що він говорить якусь нісенітницю і сказала:

--- Я...краще...вже піду, знайду де переночувати.

Вона вже хотіла розвернутися і відкрити двері, але блондин не дав їй це зробити перекривши шлях мечем.

--- Куди зібралася? --- Мінорі налякано подивилася на нього і застигла. --- Якщо ти попала сюди, то так просто вже вийти не зможеш. --- Дівчина завмерла і не знала що їй робити.

"Що...це значить?" --- пронеслося у неї в голові.

Хлопець взяв Мінорі за руку, відкрив двері і вийшов в темний коридор. Він ішов по ньому, а потім повернув на право, там були сходи, що вели на верх. Блондин повів дівчину по тим сходам і зайшов в одну з кімнат, яка була на другому поверсі. Нарешті він відпустив її руку. У шатенки те місце на руці де її "тримали" було червоне, але вона не зважала на це, тому що не знала навіщо цей, як вона вже здогадалася, господар цього замку, привів її сюди. Це була також дуже красива кімната. Там був великий диван, золоті предмети і речі. Велике вікно з золотими шторами і шафа.

--- Чекай тут! --- Сказав їй хлопець і вийшов з кімнати закривши її на ключ.

Мінорі була у паніці і не знала, що їй робити. Вона підійшла до дверей і почала смикати ручку, але вони справді були закриті. Дівчина подивилася на кімнату щоб знайти чим можна відкрити замок. Але нічого такого вона не знайшла. І тут їй в голову прийшла ідея. Шатенка підійшла до вікна і подивилася у нього. З другого поверху справді було високо і відкрити його навіть не було чим. Там не було ні ручки, взагалі нічого, просто велике вікно відкриваюче вид на ліс. Дівчина зрозуміла, що думка вистрибнути з вікна не підходить. Тоді дівчина розчаровано підійшла до великої шафи і подивилася на неї. Вона була така чиста що можна було побачити в ній себе. Мінорі подивилася на своє відображення і сказала собі вдумці.

"Навіщо я пішла у той проклятий ліс, дурепа, а бабуся казала, що не треба туди ходити, а я пішла...Стоп! А з відки бабуся знала, що тут може статися таке...?"

І в цю мить ключ повертається, двері відкриваються і в кімнату заходить...