Це щось знайоме і чуже.
Це погляди лукаві.
Це спогади цікаві.
Це раз, та інше місце вже.
Невже
Це те, чого я зараз хочу?
Це грім у вухах, блиск в очах.
Це хлопчина і мале дівча.
Це там де можна думати досхочу.
— "Не хочу"?
Це єдине ціле під землею.
Це мить, момент, миттєвість.
Це ніби зупинки в часі вість.
Це щось нагадує нам Прометея.
— Де я?
Це крики, і всередині, й назовні.
Це сміх та сльози незнайомців.
Це поштовхи швидких промовців.
Це ніби ми на деякий час кровні...
Писала вірш про метро, їдучи в метро.
28.01.2021
Метро
Это знакомо и чужо.
Это взгляды интересны.
Это воспоминания прелестны.
Это раз, и миг ушёл.
Правда,
Это то, что я сейчас хочу?
Это гром в ушах и блеск в глазах.
Это несмелый детский шаг.
Это там где, я подумаю и помолчу.
— Не хочу?
Это целая вселенная, но под землей.
Это мгновение, момент, секунда.
Это пауза во времени будто.
Это напоминает Прометея бой.
— Где я?
Это крики внутри и снаружи.
Это смех и слезы незнакомцев.
Это толчки громких торговцев.
Это будто мы родные души...
07.02.2021
