Пишу, бо вириваються думки на волю.
Пишу, бо відчуваю щастя знову й знову.
Це незбагненне почуття печалі і свободи.
Слова - до зустрічі з душею коди.
Пишу, бо то ймовірний спосіб
Зігнати сум і жити досі.
Пишу, бо моє серце у неволі
Прагне йти життям не швидко, а поволі.
Пишу - і воскресає радість.
Пишу - зникає безпорадність.
Пишу - з'являється, і сенс, і ціль-мета,
Жива любов і тепла простота.
Пишу - і думка-слово у польоті.
У книзі, на наступному звороті,
Почнеться казка дивовижна
Вона легка, палка і трішки ніжна.
Моя весна вже не торішня...
23.01.2021
