Півтори години по тому, ми всі виснажені і роздратовані, а наше тренування закінчено.
Поки я переодягалася, думала про те, що Назар Шевчук уже керує моїм життям у школі, а рік щойно розпочався.
Витягуючи шорти, я чую тук-тук-тук, це допомагає мені зрозуміти, що я не одна в роздягальні. Притискаючи шорти до грудей, я бачу, як через сусідню шафку виходить Аліна Кушнір.
О ні.
- Це мій щасливий день, - говорить вона, виглядаючи при цьому, як пантера, готова до атаки. Хоча у пантер не буває довгого світлого волосся... але у них точно є кігті. І кігті Аліни пофарбовані в яскраво-червоний колір.
Вона підходить ближче.
А мені хочеться відступити, яке там, мені хочеться бігти. Але я не тікаю, напевно, тому, що вона, скоріше за все, піде вслід за мною.
- Ти знаєш, - каже вона, викривляючи рот у посмішці, - мені завжди хотілося знати, якого кольору бюстгальтер у Саши Кравець. Червоний. Влучно. Впевнена, він коштує стільки ж, скільки твоя дешева фарба для волосся.
- Ти не про мою нижню білизну або фарбування волосся прийшла говорити, - відповідаю я, натягуючи футболку через голову. І ковтаю клубок у горлі, перш, ніж додати. - Ти прийшла, щоб надерти мені дупу.
- Коли повія кидається на мого хлопця, я захищаю територію.
- Мені не потрібен твій хлопець, Аліна. У мене не має на це часу.
- Ой, я тебе прошу, ніхто не відмовиться від нагоди бути з Назаром Шевчуком. Всі ми знаємо, чого вартує його п'ята точка. - У міру того, як вона говорить, вона злиться ще більше. Я у великих неприємностях. - Те, що ти залишилася неторканна після того випадку на парковці - заслуга виключно деяких людей, але їх тут не має, а я - є.
Я дивлюся на Аліну, поки вона підходить до мене. По-справжньому дивлюся на неї. Глибоко всередині вона знає, що для мене важливо зберігати той образ, який я виставляю напоказ, тоді як їй все одно, вона отримає те, чого хоче будь-яким методом.
- Відповідай, - кричить вона на мене і штовхає в плече. Я налітаю на шафку позаду себе.
Напевно, я не слухала, тому що я не знаю, що їй відповісти. Наслідки того, що я прийду додому з синцями і після бійки, нездоланні. Моя мати збіситься і звинуватить мене у всьому, що сталося, і у тому, що я це не запобігла.
- Перш ніж ревнувати, чи не повинна ти спробвати зрозуміти ситуацію?
- Все очевидно.
Не дуже, але спробувати варто було.
Замість того, щоб сховатися за своєю шафкою, я випрямляюсь. Аліна знову намагається штовхнути мене в плече, але на цей раз я умудряюся відштовхнути її руку.
Я дуже близька до свого першого кулачного бою. Боюся, котрий я приречена програти. Моє серце б'ється так сильно, що готове вистрибнути з грудей. Все моє життя, я уникала таких ситуацій, але на цей раз у мене немає вибору. Я думаю про те, може мені вдасться включити пожежну тривогу, щоб перешкодити цьому, як я бачила в фільмах. Але, як на зло, я не бачу навколо жодної маленької червоної коробочки.
- Аліна, дай їй спокій. - Ми обидві обертаємося на жіночий голос. Це Ніка. Недруг. Недруг, який тільки що врятував моє обличчя від побоїв.
- Ніка, не лізь у мої справи, - щетиниться Аліна.
Ніка підходить до нас, її довге волосся стягнуте на потилиці в кінський хвіст, який колихається у такт її ході.
- Не роби того, про що потім пожалієш. Ти знаєш, що йому це не сподобається.
- Чому ні? Тому, що ви раптом стали кращими подружками? - запитує Аліна.
Ніка кладе руки собі на талію.
- Ти злишся на Назара, Аліна, тому ти поводишся як стерво.
При згадці Назара, Аліна загоряється вогнем.
- Заткнись, Ніка, ти нічого не знаєш.
- Що я не знаю? Що він спить з дівчатами, деякими твоїми подругами до речі теж, а ти досі вважаєш, що ви пара?
Аліна переносить своє роздратування на Ніку і кричить на неї, але Ніка не відступає, вона стоїть прямо перед Аліною і точно так само відповідає їй. Ніка не висока дівчина, і, швидше за все, важить навіть менше, ніж я, тому мене просто шокує, що вона ось так встає перед Аліною. Але вона стоїть на своєму, і я бачу, що її слова змушують Аліну відступити.
Тренерша з'являється прямо позаду Алі.
- Ви троє влаштували тут вечірку і забули запросити інших із команди?
- Ми розмовляли, - відповідає Аліна, даючи зрозуміти своєю поведінкою, що ми тут всі друзі.
- Тоді я раджу вам вести свої розмови після школи, а не посеред уроку. Пані Кравець і пані Сліпчук, будь ласка, поверніться до решти збірної в спортзалі. Ми не завершили, у мене є декілька слів до вас. Пані Кушнір, повертайтеся туди, де ви повинні бути.
Аліна вказуючи на мене своїм червоним нігтем, каже "побачимося пізніше", і виходить з роздягальні, але перед цим відштовхує Ніку, щоб пройти.
- Дякую, - кажу я м'яко Ніці.
Вона відповідає мені кивком.
Після тренування ми з Аньою йдемо до машини, вона, не відриваючись ні на мить, переписується з Максом. Тим хлопцем з минулої вечірки.
- Зачекайте, дівчата, - кричить Карина, підбігаючи до нас. - Я бачила Даню на футбольному полі. Він просив почекати його.
- Я бачила, - відповідаю я.
- Макс тільки-що прислав мені смс, - каже Аня. - Він запрошує всіх до нього додому їсти піцу.
- Я не можу.
Я дивлюся на годинник, вже майже шоста і я хочу раніше потрапити додому, щоб допомогти мамі приготувати вечерю. Сьогодні приїде бабуся і дідусь в гості. Без допомоги, навіть такої скромної, мамина спроба приготувати вечерю може закінчитись фатально.
- Я можу піти, - відповідає Карина, - мені страшенно нудно. Костя повернувся в коледж, і я, швидше за все, не побачу його кілька тижнів.
Продовжуючи писати смс, Аня цікавиться:
- Я думала, ти збиралася поїхати до нього на вихідні.
Склавши руки в боки, Карина відповідає.
- Так і було, поки він не подзвонив і не сказав, що всім новачкам доведеться ночувати в якомусь будинку для проходження обряду ініціації. До тих пір, поки його член залишається в цілості й неушкодженості, я щаслива.
Ідеальний час для втечі. Коли я, нарешті, виловлюю ключі з сумки, Аня каже, що забере Даню, тому по дорозі додому я одна. Мені подобається бути одній.
Раптом я відчула, що наближається головний біль. Мені зовсім не потрібно, щоб весь навчальний рік я витрачала час на непотрібні вияснення та суперечки. Все що потрібно - це направити сили на навчання і підготовку до січневих змагань.
Але цього року все буде не так просто, це я вже на повних сто відсотків зрозуміла.