***

«ні, я ніколи не писатиму сонетів» -

собі казала нещодавно я.

у світі купа є різних поетів.

і не потрібна лірика моя.

і не потрібна я.

моя душа.

усім потрібне тільки моє тіло.

хтось гальмував, а хтось вже поспішав.

усі ним скористатися хотіли.

отримати від мене насолоду,

вбиваючи усе живе в мені.

вбиваючи в мені мою свободу.

і залишаючи той страх в усім житті.

торкнутися невинної троянди.

і так безжально обірвати пелюстки.

забрати в мене всі мої бажання.

взяти, убити, знищити, втекти.

зганьбити, знечестивити усюди.

залишити вмирать в чорній безодні.

а я гадала, що вони - це люди.

але насправдві це - жахливі зомбі.

а я ж всього лише хотіла жити!

буяти квітом під промінням сонця.

а я лише хотіла бути жінкою!

та мушу я ховатись у сторонці. 

01.03.2024