***

пробач мені за те, що більше не присвячую тобі слова

і вже не ведемо довгі розмови

пробач за те, що не питаю "Як ти там?"

боюсь, що закохаюся у тебе знову...

а ти про мене і не думаєш

хіба про те, що я дурепа...

а через рік мене ти вже забудеш

та знай, я пам'ятатиму тебе довіку... 

я надішлю тобі це, коли буде дуже сумно,

коли лиш біль та відчай бігтимуть по венах

 так, я була не дуже розумною

 зараз дозволь, будь ласка, подумати про себе...

вже третя ночі, кричу собі: "Досить" 

і мозок знову ставить блокпостú 

та серце, серце висловитись просить

пробач за те, що я спалила ті мости...

та все ж якусь іскру я залишúла,

щоб згодом це багаття розпалити,

та я чекаю, коли вщухне вітер,

щоб не спалити всі навкóлишні дерева...

тюбику)

28.08.2022