Раміра
Від чого з моїх вуст зірвалося протягнуте:
-Так...
Після того як я це сказала, він різко забрав руку від моєї проміжності. Я витала жалібний стогін. Він перемістив свою руку мені на сідниці.
-Твоя відповідь, мені цілком влаштовує.
-І знову ти мене дражниш.
-Ти перша розпочала цю гру. І хочу нагадати, що приблизно п'ять хвилин тому, ти хотіла бути під мною або на мені.
-Ключове слово тут хотіла, а зараз не хочу.
-Ти можеш брехати скільки завгодно, але твоє тіло ніколи не збреше. Тому що, ти зараз цілком мокра, тут усе зрозуміло без слів.- знову цей його занижений тембр голосу, від якого я пливу ще сильніше.
-Даміре Бедфорд, я тебе ненавиджу.
- Це взаємно, міс Айрленд.
Ми подивилися одне на одного, і злилися в короткому, але палкому поцілунку.
Він підхопив мене під бедра, пересадив мене з своїх колін на диван.
-Мені і у тебе на колінах не погано було сидіти.- з ноткою сарказму сказала я.
- Я це уже зрозумів.-вказуючи на невелику пляму на сірих спортивних штанах.
Від цього він поставив у незручну ситуацію, і закрила своє лице руками.
-Ти завжди у незручній для тебе ситуації соромишся, закриваєш своє лице руками?
-Ні, можливо це тільки поруч з тобою.-сказала я, все ще закриваючи своє лице руками
.
Дамір нічого не сказав, але відчула як він став біля мене.
Він забрав мої руки від обличчя, і поцілував мене у кінчик носа.
-Я буду на кухні, якщо щось буде потрібно. Приготую нам щось легке перекусити, бо для вечері вже запізно. Але тобі потрібно все ж таки поїсти. І я ще маю вирішити деякі питання по роботі. А ти поки що можеш обрати якесь кіно або фільм.
-Добре. А доречі, твій телефон у спальні.
-Увесь мій курятник видалила?
-Взагалі то руки не дійшли, я була зайнята розмовою з татом. А цей костюм, став твоєю маленькою компенсацією.
-Окей.
-І ще дещо, твій водій вже приїжав.
Він залишив сумку з твоїми речима. Вона знаходиться при вході у шафі. Мені передали її після того як Леон пішов.
-Дякую.
-За що?
-За все що сьогодні трапилось, і за те що, все ще може статися.
-Прошу, немає за що. І як буду потрібний, ти знаєш де мене знайти.-після цих слів, він розвернувся та пішов в сторону кухні.
Сьогодні в перше за стільки років, я для когось відкрилась. У плані своїх моральних проблем, які з кожним роком з'їдали мене з середини.
У кожного із нас є свої секрети та скелети в шафі. У кожного вони різні.-в один момент, спало мені на думку.
Я забрала свої речі, перш за все я перевірила свій телефон. Там була безкінечна кількість повідомленнь від Алісії. І декілька знову від колишнього.
Але все я перевірю потім, а поки що оберу якесь кіно для нас з Даміром.
Після ретельних пошуків якось кіна, я зупинилася на двох варіантах: П'ятдесят відтінків сірого і 365 днів, вони мені більш за все подобались. Але я не можу вибрати щось одне. Тому я пішла на кухню, що б запитати у Даміра.
Зайшовши на кухню,я відчула дуже приємний аромат.
-Боже, як же гарно пахне. А що ти готуєш?
-Паста з соусом болоньєзе, тобі повинно сподобатись.
-О італійська кухня, а ти дивуєш мене з кожним разом все більше.
Є ще якісь твої таємні таланти,про які мені доведеться дізнатися?
-Безліч.
-То ти прям ідеал кожної дівчини. Молодий бізнесмен, баскетболіст, займаєшся спортом, вмієш готувати. Іти хочеш сказати, що це не все?
-Ні. Я ж кажу безліч.
-А ще дещо забула добавити, ти рідкісна скотина Бедфорд.
-Це можна вважати за комплімент? Бо вкотре я це від тебе чую.
Я нічого для нього не відповіла, просто пожала плечима.
-Ти щось хотіла?
-Взагалі то, так.Хотіла запитати яке кіно краще обрати.
-І які варіанти?
-Кхм, ну п'ятдесят відтінків сірого або 365 днів.
-Кицюня виявляється у нас ще й збоченка.
-Те, що я полюбляю такі кіна, це не робить мене збоченкою!
-Зроблю вигляд, що я цього не чув.
Я схопила чашку яка попалася мені під гарячу руку, і замахнулася на нього.
-Раміро, постав чашку на місце.
-Ох, чує моє серце, що ти Даміре колись договоришся.
На що він підняв руки у знак свого відступу.
-Так вже краще.-сказала я, поставила чашку на місце. Де вона стояла, до того як я її схопила.
-Могла б, навіть не запитувати у тебе що обрати.-закотивши очі, промовила я.
Я пішла до виходу із кухні, але відчула як він схопив мене за руку та притягнув до себе. Від неочікування з моїх грудей вирвався стогін.
-Кудись зібралася красуне?
-Да так нікуди, втішати переглядом кіна п'ятдесят відтінків сірого.
Після моїх слів він вп'явся у мої вуста.
Він хотів поглибити наш поцілунок, але я для нього не дозволила це зробити. Він перервав цей поцілунок, але все ще прижимав до себе, однією рукою за талію, а інша була у мене на сідницях.
- Милий мій, якщо ти зараз не забереш від мене свої руки, а особливо з моїх сідниць. Я можу тобі гарантувати що чисто випадково можу зламати для тебе носа, як це зробила для свого колишнього.-посміхнувшись сказала я.
-Кицюню, я у два рази більший за тебе. І ти мені вирішила тут погрожувати?
-Мабуть, а тепер будь добрий забери свою руку з моєї дупи.
Декілька хвилин, і він відпустив мене з своєї хватки.
Я відразу ж розвернулася та пішла до вітальні. Але на виході з кухні, я відчула як він ляснув мене по дупі.
На що я не звернула уваги, не розвертаючись показала для нього середнього пальця.