-Привіт, мене звати Раміра, цього року нарешті випускаюсь з цього шкільного аду.
В якийсь мірі я можливо і невдаха, принаймі так вважають мої однокласники. Всі лише приймають мене за сіру мишу та заучку.
Але нажаль ніхто не знає, і надіюсь що вони про це ніколи не дізнаються, про мою темну сторону, в деякій мірі я божевільна, уперта та ще та стерва.
Весь клятий рік я принаймі старалась вчитися на відзнаку, щоб отримати стипендію у одному з найкращих коледжів або університетів штату.
Щорічно престижні коледжі і університети штатів, надають стипендію для випускників. На цьому місці мріє опинитися кожен.
І я в тому ж числі. Тількі запитання ось в чому, чи стане для мене це гарним початком, чи страшним сном?
"І чи взагалі можливий в моїй історії happy ending?"
Але це все, з'ясується після оголошення результатів.
День оголошення результатів
Сьогодні, був день оголошення результатів, на стипендію в найкращому університеті в Каліфорнії. Каліфорнійський університет, Бейкерсфілд. Навчання обходиться учням у 20 000 тисяч$. При цьому близько 70% студентів Каліфорнійського університету, Бейкерсфілд отримують будь-яку фінансову допомогу у вигляді: Комбінацію грантів, стипендій, позик та інші.
-Приві, Раміра. Підійшовши до мене сказала Моніка, тим самим перервавши мене від роздумів. Вона моя найкраща подруга, ми із нею дуже близькі та завжди у всьому довіряємо одна одній .Вона прекрасна подруга в нас з нею дуже багато спільного.
-Привіт, а ти Артема не бачила? Я весь ранок до нього не можу дозвонитися.
Артем мій хлопець ми з ним зустрічаємося один рік. Він найкрутіший хлопець у школі, він мені дуже подобається в нас з ним виявилось багато спільного.
-Ні, не бачила.
-Угу.
-Забуть про нього, хоча б на годину. Сама ти як, хвилюєшся перед оголошенням результатів?
-Ти ж знаєш скільки я доклала зусиль, на що я готова була піти аби отримати цю кляту стипендію.
-Не розумію,чому ти не попросиш у своєї матері або батька щоб вони тобі допомогли із навчанням?
-Ніколи в житті,я не буду просити допомоги у ''матері''. А батькові, я хочу довести що сама хоть щось можу добитися у цьому житті без його грошей.
-Як знаєш, діло твоє.
-Ага, ходімо вже на урок.
Після уроків ми з Монікою збиралися піти в ТЦ, на виході із школи мене зупинила міс Тейлор.
-Міс Айрленд, вас викликає директор.
-Яка причина?
-Все дізнаєтеся самі.
Я подивилася на Моніку, вона просто кивнула. Я пообіцяла їй компенсацію у вигляді походу в кафе.
Підійшовши до дверей я легенько постукала. Із-за дверей пролунав жіночий голос місіс Бетсон:
-Увійдіть.
Увійшовши в кабінет, в якому за столом сиділа директорка, яка переглядала документи.
-Доброго дня, місіс Бетсон.-промовила я.
-Доброго дня, міс Айрленд прошу сідайте, не стійте в дверях.-мовила вона.
-І так як ви і знаєте, щорічно найкращі університети та коледжі надають гранти та стипендії для найкращих випускників. Нашої школи. Думаю, вам відома причина вашого візиту до мене.
-Ні, але здогадатися не складно.
-І так буду коротко, ваші зусилля були не даремні. Я можу лише вас привітати. Каліфорнійський університет, Бейкерсфілд, зарахували вас на стипендію. Всі подробиці надішлють вам на електронну адресу.
-А...що, мені це не почулось?-запитала я.
-Ні.-коротко відповіла вона.