- А обняти на прощання а поцілувати ?
- Муармер не забувай що я тебе ще не пробачила, тому відкривай двері.
- Давай ти цю годинку тут проведеш а то мені якось скучно !
- Пєйтон випускай мене
- Та ну будь добра залишися
- Навіть якщо я зараз лишусь я не хочу лежати на ліжку.
Він відпустив мене я сіла на край ліжка, на іншому краю сидів сумний хлопець він щось шукав в своїй кишені.
- На тримай
Його рука простягає мені ключ від дверей, сам він ліг на ліжко і почав залипати в телефоні.
Дивний він ну дуже останнім часом, що там у них з Джейом відбувається ?
Двоє такі злі що при мені готові одне одного повбивати.
- Пєй та не дуйся ти так на мене, добре я залишаюсь тут.
На мої слова у хлопця було нуль реакції, мене це розізлило.
Тому я вихопила в нього телефон з рук і заховала собі за спину.
- Т/и по хорошому верни мій телефон
- Не хочу, я з тобою говорю чи...
Не встигла я договорити як я вже лежала на ліжку а хлопець був зверху мене.
Він став так що вилізти я ну ніяк не могла, його погляд був лише на моєму тілі.
- Мої очі вище!
- Ти за які верхні чи ті що трошки нижче ?
- Так буде цих жартів відпусти менее, ось тримай свій телефон.
- Я тепер тебе не скоро відпущу !
- Пєйтон будь ласка не лякай, злізай з мене.
Хвилина і він закриває мій рот поцілунком, він покусував мою губу. Мене це вже так збуджувало мої руки були на його спині я притягувала його ближче до себе.
Від нестачі повітря він відстраняється.
- Ну що заспокоїлась ?
- Більше так не роби я тебе прошу
- Чому ?
Він оглянув мене але його погляд зупинився на грудях.
- Хех може тому я тебе збуджую ?
- Ти та не сміши мене та бути такого не може !
- Ну думаю соски які зараз видніються через кофту говорять про інше.
Я швидко прикрила це рукою.
- Невже я так тобі подобаюсь ?...