• Король школи ✍︎

33-частина

Не знаю чому, але мені здається що ті двоє голубків не тої орієнтації..
Якщо це правда, то я готова буду знову потрахатись з Муармером, ну а якщо це не правда то я вліплю дзвінкий підзатильник Ділану.
Хахах, що на рахунок Муармера, він після того разу так і не подзвонив мені, думає що мене спіймає на гарячому у їхньому домі, хахах, він помиляється.
| Payton |
У мене був план в голові як зробити так щоб Т/и знов прийшла сюди. Сьогодні я хочу запитати про неї на сімейній ввечері, бо чомусь Джей останнім часом знайшов якусь подругу, тому у мене в голові здається складається пазл, чому вона тут була.
Скажу чесно, після цього всього дівчина добряче так запала мені в серце, вона надто відрізняються від інших моїх спутниць. Т/и набагато інша, вона ніжна та тендітна, атще вона дуже сором'язлива але моментами. В деякі моменти мені здавалось що вона руками може задушити, і спихнути на когось іншого. Хто ж на таку красуню подумає, правда?
— Пєйтон, спускайся! Ми вже зачекалися на тебе. Рухайся, а то вечеряти підемо без тебе!
— Та іду я.
Коли я сідав за стіл, то я вже помітив що молодшого не було. Підозріло якось. То він завжди сидів раніше всіх, а тут його нема.
— Мам, а де Джей?
— Він пішов подругу провести, сказав що він запізниться тому на нього не чекати.
— А що за подруга? Може я її знаю?
— Пристойна, красива дівчинка, здається я чула від батька що вона вчиться з тобою.
— Її часом не Т/и звати?
— Ох Пєйтон, сам знаєш у мене з іменами погано. Здається так.
— Так вони з братом довго вже дружать?
— Не знаю, зараз прийде запитаєшся у нього. Він тобі точно більше розкаже ніж я.
Після його слів в гостину заходить Джей, весь такий радісний.
— Мам, тат, я дома!
— О Джей, а нам з тобою треба буде після вечері поговорити про дещо важливе, так сказати зроблю міні допит.
— Так Пєйтон не починай, синку ти краще сідай поїж)
— А ні дякую, я не голодний. Я краще в свою кімнату піду, треба до контрольної підготуватися.
— Мам, я відійду на пару слів, поговорю з молодшим)
— Тільки не сваріться я вас прошу.
| Pov: Avtor |
Шатен піднявся на другий поверх і зайшов в кімнату брата.
— А що це ти тут робиш?
— Господи налякав! Ну я до контрольної готуюсь, як раз з хімії.
— Від коли ти так хімію полюбив?
У тебе ж вроді з нею були проблеми? Невже мамка до бабки відвела? Яйця по голові покатали і зразу розум прийшов?
— Пєйт..
— Невже мама знайшла якусь кралю? Думає що в тебе так швидше тяга до хімії виросте?
— Ну так у житті треба все спробувати.. Тому вирішив що хімію потрібно вчити. А репетитор у мене звичайної зовнішньості.