°На годиннику 09:23. Стефанія щойно прокинулася і спросоння не одразу зрозуміла де вона.
☆Pov: Стефанія☆
Я прокинулася...стоп, що ..а що я?..Аа~ Схоже я заснула по дорозі додому.
Я позіхнула, потягнулася і до кінця відійшла від сну. Мій погляд мимоволі зупинився на кермі.
А Сімон певно, ще офлайн.
💭Чому він мене не розбудив?...хоча, він піклується про мене ніби старший брат)💭
Щоб не розбудити свого друга, я тихо і обережно відстебнула пасок безпеки, а потім так само відчинила двері авто. Схоже в мене вийшло вибратися непоміченою, тому я пішла вмиватися і переодягатися у звичайну чорну футболку, сірі штани і чорні кросівки. Нічого особливого.
Спустилася на кухню і приготувала сніданок:
Через 15 хвилин я помила після себе посуд і пішла в гараж.
☆Кінець Pov: Стефанія☆
Сім: доброго онлайну)
Стеф: доброго)
Сім: добре було спати?)
Стеф: нормально) А чому ти ще тут? Я думала, що ти вже поїхав на базу.
Сім: для мене немає завдань, та й десептикони не проявляють активності. Тому сьогодні, я вільний цілий день.
Стеф: о, то це чудово)
Сім: їдемо кататись?)
Стеф: так, тільки спочатку поїдемо в будівельний. Мені треба купити деякі деталі і нові інструменти, бо ВСІ мої залишились на базі.
Сім: нащо ти перевезла все туди?
Стеф: Хриповику може знадобитись моя допомога, а його інструменти для мене завеликі)
Сім: тоді сідай і поїхали)
Фіолетовий трансформувався і напарники вирушили до магазину. Вже на місці Стефані припаркувалася і почимчикувала до магазину.
Стефанія придбала весь потрібний інвентар за 2 години і відвезла покупки в гараж.
****
Друзі вже приб ули у ліс, щоб не привертати увагу посторонніх очей:
Стеф: нічого собі...
Ці дерева більші за Оптимуса рази в чотири. Відчуваю себе мурахою😢
Сім: хахах, ну що ж мурашко, як ти дивишся на те, щоб навчитися бою?
Стеф: серйозно? я тільки за!
Сім: ходімо пошукаємо місце для тренування)
Друзі знайшли поляну закриту деревами і Сімон почав робити розминку за компанію з дівчиною, адже для кожної людини важливо розігріти м'язи перед будь-яким тренувальним процесом.
Після вправ автобот показував бойові рухи та розповідав, як правильно розмістити руки і ноги, а Стефанія просто повторювала.
Так минуло 5 годин. Тренування давалося дівчині досить просто і завдяки Сімону, дівчина володіє деякими простими навичками бою.
Звичайно після такої довгої нагрузки, з'явилося відчуття голоду і виснаженості, тому після приїзду додому, Брідж прийняла душ, переодяглася в домашні джинсові шорти та білу оверсайз футболку і пішла обідати.
Трохи згодом русоволоса прийшла в гараж і побачила свого опікуна, який щось читав у інтернеті, через ППУ, яку вона подарувала°
Стеф: Сііім)
Сім: *запитав у такій самій інтонації* щооо?)
Стеф: давай фільм подивимось?
Сім: давай)
*ще через 2 години*
Сім: я так розумію, що будь-які прибульці, в людському баченні, обов'язково хочуть захопити світ)
Стеф: знаєш, це типовий сюжет для більшості фільмів)....до речі про прибульців. Той, що сидить в моєму гаражі не хоче покататися вечірніми дорогами?)
Сім: *награно*хмм...треба подумати.
Стеф: ой, та ти знущаєшся.
Сім: поїхали)
Стеф: зараз повернусь)
*дівчина побігла переодагатися у чорний спортивний костюм і кросівки того ж кольору*
Сімон в цей час перетворився на байк і вже був готовий рушати*
°Друзі поїхали кататися по пустелі виконуючи різкі маневри і трюки, які наповнюють організм адреналіном. Сонце вже сховалося за обрій, а замість нього з'явився повний місяць. Небо вкрите зорями не закривала жодна хмарка.
****
Зараз герої заїжджають на базу, щоб забрати незвичайний інструмент винахідниці (вона досі працює над конструюванням чоботів і без нього ніяк не обійтись)°
Стеф: ми щось проґавили?
Автоботи скупчилися у півколо і були повернуті спиною, але почувши питання Стефанії подивилися на звук. Дівчина в цей момент злізла з сидіння мотоцикла, а Сімон трансформувався.
Стеф: привіт.
Хрип: Стефані ти вчасно! У тебе є завдання.
Стеф: яке? *йде до команди*
Хрип: ти маєш підлатати Гонщика.
Стеф: кого?
*нарешті автоботи розійшлись і двоє напарників побачили робота білого кольору у червону та зелену смужки, а на його плечі була подряпина*
Стеф: ого...
Гон: хм~..новенькі?)
Стеф: *мовчки кивнула і піднялася на платформу для людей щоб взяти інструмент*
Брон: Стефанія, Сімон знайомтеся. Гонщик - мій давній друг з команди Громил.
Сім і Стеф: дуже приємно.
*Дівчина взяла зварювальний апарат і одягла шолом*
Стеф: Гонщику, завмри.
Автобот виконав прохання і Брідж зістрибнула з платформи на його плечовий сигмент і почала обережно запаювати рану.
Гон: слухай командире, вибачай за феєрверки, більше не повториться. Я гнався за Страхокрилом 100 світлових років.
*через 3 хвилини розповіді Гонщика на базу несподівано увірвався агент Фаулер*
Фау: де той вітчайдух?! Через твої викрутаси ми ледь не спалились!
Гон: спалились?
Стеф: *припинила роботу і підняла маску* на цій планеті, ви - роботи під прикриттям, тому за межами бази тобі потрібна земна транспортна форма.
Фау: а щоб прибрати той корабель, мені довелося добряче попітніти! Тримай своїх ботів на повідку, Прайм!
Гон: на повідку?!
*бот різко підвівся і через це Стефані похитнулася, але вчасно схопилася за деталь автобота, щоб не впасти*
Стеф і Сім: агов, легше!
Гонщик обережно взяв людину за талію і опустив зі свого плеча, акуратно поставивши на платформу.
Гон: пробач, і дякую за допомогу, мала) *підморгнув*
Стеф: *закотила очі з легкою усмішкою на обличчі і склала руки біля грудей* звертайся.
Гонщик пішов до Фаулера.
Гон: дозволь дещо пояснити комахо! Я не з команди Оптимуса Прайма! Затямив?
Автобот розвернувся і зник на виході.
Фау: у новенького проблеми з дисципліною.
Оп: Гонщик впертий. У його бойового підрозділу, не було звичного статуту. Громили виконували місії, за які ніхто не брався. Багато хто з них не повернувся.
****
Оптимус попросив Сімона відвезти свою підопічну додому, а самому бути на поготові якщо знадобиться допомога.
Стефанія смачно повечеряла і пішла виконувати домашку. Трохи згодом прийняла душ і посидівши в телефоні вмостилася спати°