Автоботи (Прайм)

мала, ти ціла?

☆Pov: Сефанія☆

°Понеділок.
Я із Джеком та Міко, після закінчення уроків приїхали на завдання, разом зі своїми опікунами. Поки автоботи з'ясовували від чого лине сигнал, ми сидимо на камінні і слухаємо як Міко злиться.

Міко: ми збиралися на рок концерт, а натомість стирчимо тут.

Стеф: заспокойся. Концерт аж за 2 години.

Міко: ВИ ХОЧ РОЗУМІЄТЕ, СКІЛЬКИ Я ЧЕКАЛА КОНЦЕРТ СТАЛЕВИХ МАВП?! ВІЧНІСТЬ! ЦЕ ЇХ ЄДИНИЙ ВИСТУП У США!

Дж: це точно. Бо наврядчи тут хтось крім тебе обожнює рок.

*автоботи вийшли з шахти*

Ар: я не розумію, цю шахту вже давно покинули, але сигнал не зникає.

Сім: він слабкий, та це точно сигнал енергону.

Джек і Стефані: ем~...народ. *показують в сторону копальні*

Міко: КРУТОО!

Ар: вона побігла туди. Неймовірно.

Дж: та ну, це ж наша Міко.

*Бронещит почав наздоганяти свою підопічну*

Брон: Міко! А ну повернись!

Дж: цікаво, що там всередині. Що як там?

Ар: безпечно? Такі шахти дуже крихкі.

Стеф: обіцяємо не гупати.

Ар:....тільки Джун ані слова.

Ми зайшли в середину і розділилися. Я з Сімоном, а Арсі з Джеком. Сім увімкнув фари щоб було видно шлях, а я йшла по переду з фонариком на телефоні.

****
Стеф: *злякано* що діється?!

Сім: ОБЕРЕЖНО!

Печера почала обвалюватись. На мене летіло величезне каміння, але Сімон вчасно закрив мене собою. Через кілька секунд все припинилось.

Стеф: *кашляє*

Сім: мала, ти ціла?

Стеф: фух...так..., а ти?

Сім: порядок.

Стеф: як нам тепер вилізти звідси?

Сім: якось...невже Бронещит і тут щось зламав?

Стеф: хто-зна. Сподіваюсь інші теж цілі.

Я оглянулася довкола. Це приміщення було схоже на маленьку комірку для автобота. Стінами якої були великі і товсті брили каміння, які розібрати не під силу навіть Сімону. Сам робот знаходився у дуже незручному положенні, адже стеля для нього низька.