°На годиннику 10:27, а Стефані вже прокинулась, виконала ванні процедури і поїла.
Наразі вона сидить в своїй кімнаті перевіряючи соцмережі в телефоні°
Стук у двері~
💭хм це що клінінг?💭
Стеф: відчинено.
Ан: привіт)
Стеф: тітка Анна? Ти хіба не поїхала в офіс?
Ан: ні дорогенька, я їздила в мотосалон куди ти ходила вчора.
Стеф: що? Звідки ти знаєш?
Ан: ну ти ж знаєш, в мене є зв'язки)
Стеф: і нащо ти їздила туди?
Ан: щоб зробити тобі подарунок! Ти вже доросла дівчинка, і маєш право на свій власний транспорт. Вже вибрала який байк хочеш?
Стеф: так...., але...
Ан: жодних ''але'' ми зараз їдемо за ним!
Стеф: тітонько послухай! Я сама його придбаю!
Ан: Стефані, це ж подарунок.
Стеф: я хочу придбати його за свій кошт! В мене вже майже повна сума. Так я впевнена, що завдяки СВОЇЙ праці заробила на мрію.
Ан: майже? Скільки це майже?
Стеф:....$2000
Ан: ну може все таки я..
Стеф: ні!
Ан: *зітхнула* ну добре.
Чекай.. в мене є знайомий, в якого хірургічна мережа стоматологій, і йому був потрібен мані..манікуль..
Стеф: маніпулятор?
Ан: точно! І тобі якраз вистачить на байк!
Стеф: справді? В мене є кілька зовсім нових!
Ан: звісно! Поїдемо зараз до нього, збирайся.
°Стефанія почала збиратись, і складати свої винаходи.
Вони приїхали до пункту призначення. Стефані продала свої творіння і вже зараз вони приїхали до мотосалону
Стеф: аж не віриться! Я змогла!
Ан: так дорогенька, ти молодець! Ходімо.
Поки тітка розмовляла з консультантом, Стефані милувалася мотоциклом котрий їй дуже сподобався.
Також вона вибрала шолом:
Новенький мотоцикл Стефані грузили у спеціальний причіп, щоб доставити. (Бо топлива у байку нема).
А Стеф разом з тіткою Анною поїхали за каністрою бензину°
Ан: *кричить, бо племінниця помчала до свого гаражу*
Стефані ти сама впораєшся!?
Стеф: звичайно!
Ан: ну добре, мені вже треба їхати!
Стеф: окей!
°Брідж, буквально залетівши у гараж почала абгрейдити своє обладнання. Встановила графічний інтерфейс в шолом і налаштувала його.
От вона заливає пальне і заводить звіра. Потужний звук мотора пролунав на весь гараж. А дівчина у захваті зжала кермо.
Стеф: супер)
Винахідниця злізла зі свого байка і погладила його сидіння.
Вона підійшла до робочого столу, аби встановити підсвітку на свій транспорт, як раптом почувся дивний звук і байк почав розкладати, а потім з'єднувати деталі переміщаючи з місця на місце. Дівчина закричала і спіткнувшись впала на підлогу біля столу, водночас заворожено і здивовано спостерігаючи за трансформацією.
?: де я?! І хто ти така?! Відповідай!
Бот стоячи на одному коліні (щоб не врізатися в стелю) перетворив руку на заряджений бластер і наставив на людину, щоб отримати відповіді.
Брідж від переляку не могла нічого вимовити. Дихання збилося через почуття страху, а сірі очі бігали то по інопланетянину, то по приміщенню у пошуках порятунку.
?: я повторю ще раз. Де я?
Вже спокійніше запитав бот момітивши стан органіки і прибравши зброю.
Стеф: у....у США, місто Нью-Йорк.
?: а як я опинився тут? *озирнувся*
Стеф: я купила тебе у мотосалоні.. тому, тебе привезли сюди.
?: он як.
Стеф: ти наче вбити мене збирався?
?: що? Ні.
У НАС – автоботів, завдання захищати людей. Я не збирався тобі нашкодити)
*протягнув дівчині палець, щоб допомогти встати з підлоги*
Брідж, вже перестала боятися незнайомця. Його голос і справді заспокоїв, та і він сам здався дівчині цікавим, а головне хорошим. Невідомо чому вона була впевнена в його словах, але відчуття підсказувало, що йому можна довіряти. А відчуття, ніколи не підводить.
Стеф: автоботів? Хто ви взагалі такі? Від чого захищати? *трохи здивувалася його жесту, але таки прийняла допомогу*
?: *провентелював* ми автономні роботичні організми, які прибули з планети Кібертрон, щоб захистити людство від десептиконів, які бажають заволодіти всесвітом. Ще питання?
Стеф: це..це просто НЕЙМОВІРНО.
Як влаштований твій організм? Ти відчуваєш запахи? Що ти їси? А як ти перетворюєшся? А...?
?: воу, мала, пригальмуй!
Стеф: ?
?: я розповім все, що тебе так цікавить, якщо ти допоможеш знайти інших автоботів.
Бачу, ти розбираєшся в техніці, і до того ж, я мало знаю про твою планету.
Стеф: добре, я допоможу, але в мене є питання..
?: яке?
Стеф: як ти потрапив у мотосалон?
?: після падіння на Землю, я зміг покинути свою рятувальну капсулу, і побіг подалі від неї, бо розумів, що люди прибудуть перевірити місце аварії, та й енергон був на критичному рівні, тому мені потрібне було маскування. По дорозі їхав байк, модель якого я сканував і трансформувався. Сил вже не було, тому я вимкнувся біля мотосалону. А ввімкнувся вже тут.
Стеф: енергон? Це типу пальне для автоботів?
?: правильно. Пальне, яке тече по наших жилах.
Стеф: ну, як в нас кров.
?: так, не можна гаяти часу! Треба починати пошуки. Твоїй планеті загрожує небезпека.