Вампір Мого Серця (2)

Глава 3

— Так, так, вона покохала його і все таке. Але чому саме він? Чому не Макс? Чому тітко? - перебила я її.

— Тому що, Вона клхала його, а Макс був занадто правильний. Що ж тепер в тебе немає більше питань?

— Є. І ще багато. Але я не буду тебе запитувати. Я їду до тата, - сказавши це я різко підвелася і направилась до кімнати.

— Але він... Його немає в місті! - крикнула вона мені в спину і я зупинилася.

— Як це немає в місті? А де він? - вже обернулася я до неї і побачила її розгублений погляд.

— Дорога Міро, я не можу тебе відпустити. В тебе ж немає більше нікого крім мене і твого батька, - відповідає вона.

— А якже Макс? Я чула як ти з ним говорила і чула як ти була обурена почувши моє ім'я. Що ти приховуєш? - не витримала я.

Вона тут же встала і я відчула її руки на своїй спині. Вона нахилилася і я відчула її важке дихання.

— Нічого ти не чула. Твій батько намагається захистити тебе від... Не смій більше щось запитувати, - після цього вона легенько відстронилася від мене і направилась в свою кімнату.

Що ж приховує Рита і тато? Навіщо всі ці таємниці? Від кого мене хочуть захистити? Хто він чи може вона? Я геть нічого не розумію і можливо це моя помилка.

* * *

Жарке літо почалося ще тиждень назад. Рита вирішила влаштувати невеличкий пікнік за містом. Так як мені потрібен було свіже повітря і свіжі думки... Ми вже 10 хвилин в дорозі. Рита з кимось розмовляє по телефону, а я тим часом дивлюся у вікно і бачу знайомі будівлі. Зрештою ми приїхали на галявину. Автомобіль зупинився і коли я повернула голову вбік, то побачила... тата? Я була здивована. Як так?

Коли я вийшла з машини, то тато направився в мою сторону. Що ж я навіть забула як це бути в колі "сім'ї". Але ж в мене немає справжньої сім'ї, лише тато і Рита. Чому татів брат не приїхає в гості? Чому він весь час приховується і ніколи не приїхає до нас? Чому мене лише вітають з днем народженням тато, тітка, Еліна, тітка Кіра? Невже так важко приїхати і привітати свою племінницю? Чи можливо дядько не смирився з втратою? Значить він нікчемний якщо приховується.

— Міро, я такий радий тебе бачити, - промовив він і обняв мене.

Можливо я поводжуюсь не правильно, але я не відчуваю, що він говорить це щиро. Чомусь за цей час в тітки я занадто багато часу знаходжувалась на одинці і це мене лякає...