- Куди це ти так поспішаєш? – з кухні вийшла Карина.
Я ледь не впав.
Серйозно? Хотілось протерти собі очі, пересвідчитись, що я не сплю. Так, без паніки.
На ній було коротке чорне плаття та босоніжки. Під ним вгадувався купальник. Макіяжу не було, волосся зв’язано в хвіст. Загар. Карина ніжилась на сонці на річці чи на озері, цілісінький день.
- Що ти тут робиш? – запитав її.
Тепер все стало на місця. Наталка хотіла не відставати від неї. Кляті жінки з їх відчуттям суперниці. Як казав алкоголік Гріша: відповідаю, баби це зло, вони просто, блять, невібічески не люблять інших баб з якими ти спиш. Але ведуть себе так ніби це просто спорт, шашки маму його. Діло навіть не в призі, просто має бути відчуття перемоги. А ти виходиш крайній. Он моя Зінка…
Далі я ніколи не слухав. Я розуміючи кивав, коли він закінчував фразою: нєхуй трахать всіх підряд. Тепер я розумів, весь кретинізм ситуації, і головним кретином був ваш покірний слуга. Ще й так невчасно…
- Хотіла познайомитись з Наталею, – легко відповіла Карина.
Я був готовий побачити в її очах осуд, гнів, ненависть, ба навіть розчарування. Але нічого не було…
- А ти проти? – гнівно запитала Наталя.
- Ні! – миттю відповів я.
Для правдивості своїх намірів я навіть підняв руки долонями до них. Ідіот.
- Ми з дівчатками мило говоримо, – втрутилась стара відьма. – Чаюємо. Приєднаєшся?
Та нізащо в світі! Я швидше піду на Едика і його кубло недорозвинутих скінів голіруч.
- Я поспішаю, – спокійно, наскільки міг відповів я.
В очах Карини грали бісики. Наталка не могла приховувати ревність. Вона знала, що програє. Клавдія Теодорівна просто дивилась на нас зі сторони.
- Ох молодь, – тихо прошепотіла вона. Тоді додала голосніше. – Так, дівчатка, ви на кухню. Максиме, заходь в кабінет Наталки.
- Але… – почала та.
- Нічого тобі там не зробимо! – гаркнула Теодорівна.
Наталія може б ще щось сказала. Може я навіть би побачив на власні очі поєдинок відьом. Бубоніння проклять, забобонів, махання руками, тряска амулетів – скільки існувало різних відьом, стільки й способів…
VOUS LISEZ
Той, що обманює смерть
Mystère / ThrillerМакс на перший погляд - середньостатистичний пияк, бабій та скиглій. Він був би таким, якби не одна особливість - Макс бачить, коли хтось має померти. І вже в руках Макса - врятувати нещасну, чи ні. Адже смерть завжди вимагає когось на заміну врятов...
Розділ 21.
Depuis le début
