Частина 14

244 14 0
                                    

POV Тетяна

Отямилася я у медсестри. В мене страшенно боліла голова.
- Нарешті отямилася! Я думала вже швидку допомогу викликати! - обурилася медсестра, яка зараз наливала мені воду в склянку.
- Давно я тут? - запитала я
- Вже десь 1-1,5 години
- Ого - здивувалася я. Медсестра простягнула мені склянку з водою і я випила половину.
- Так, ти дуже налякала вчительку і однокласників
- А чому я знепритомніла?
- Від того, що мало їси, мало спиш і рідко виходив на двір - докотилася мені медсестра.
- Я можу йти?
- Звісно, якщо добре себе почуваєш
- Тоді дякую і до побачення - сказала я і встала. Коли я вийшла зі школи в мене сильно закрутилася голова і я ледь не впала, але хтось зловив мене
- Таню, як ти? - почула я голос Стаса і зрозуміла, що це він мене врятував
- Таке собі - зізналася я і знову встала на ноги
- Давай я тебе проведу, бо ще не дай Бог, знову впадеш
- Я сам її проведу - почула я голос і обернулася на нього. Денис сказав це дуже впевнено
- Ем...ну добре. Бувай - попрощався Стас
Я хотіла помахати рукою йому, але знову закрутилася голова і на цей раз я впала на Дениса, який був явно схвильований. Але я швидко відсторонилася від нього.
- Дякую, але мені твоя допомогла не потрібна - фиркнула я
- Потрібна чи не потрібна, але я всеодно тебе проведу
Я намагалася йти спокійно і тримати рівновагу, але через недостатню кількість сил мені було це тяжко робити.
- Ти, що взагалі не їси?! - обурився Денис
- Ем...ну...чесно, вже 3 дні - зізналася я
- Що?! Таню, ти з глузду з'їхала! Не потрібно над собою так знущатися! - викрикнув Денис
- Тобі яка різниця? Не вказуй мені, що робити - дорікнула я йому, а він здивовано подивився на мене
- Коли це ти стала такою гордою?
- Коли ти кинув мене і я стала вільною
Всю іншу частину дороги ми йшли мовчки. Коли підійшли до мого будинку Денис хотів обійняти мене, але я відсторонилася від нього і не попрощаючись пішла.
- Бувай! - почула ззаду я крик Дениса, але не обернулася
Чесно, мені дуже тяжко ось так себе поводити. Я б дуже хотіла обійняти його, сказати як сильно люблю його, але через те, що він не повірив мені і вирішив більше не бути парою, я вирішила так відомстити йому. А що? Нехай знаю, що за мене ще потрібно поборотися! Від цих думок я посміхнулася, але коли побачила розлючене обличчя тата, одразу зробила стривожений вираз обличчя.
- Таню, ти зараз же йдеш їсти, а потім відпочивати - суворо сказав він
- Добре - пробурмотіла я і пішла на кухню. Сівши за стіл я відчула запах свого улюбленого супу: овочевого. Не розумію, як його можна не любити? Я одразу налетіла на нього і навіть з'їла добавки. Тато весь час спостерігав за мною і усміхався.
- Доню, ну чому ти нас так налякала? Я ледь з розуму не зійшов! Потрібно ж їсти і виходити на двір! - дорікнув тато
- Так, я знаю, просто мені зараз складно... - зізналася я
- Чому? Я твій тато, ти можеш мені розповісти
- Добре - я видихнула і почала розповідати - Недавно мені написав невідомий номер і запросив на побачення. Я думала, що це Денис, тому пішла, але там був інший хлопець з протилежного класу. Він запросив мене в кафе, я погодилася. Потім він казав, що я йому подобаюся і все таке, але я відмовила. Денис виявляється це бачив і все не правильно зрозумів, тому сказав, що ми тепер не пара. Я намагалася йому розповісти, як все було насправді, але він не слухав.
- Найбільше розлучаються через недовіру - підсумував тато
- Угу - пробурмотіла я і зробила нам чаю
Ми ще трохи посиділи і поговорили, після чого я пішла в свою кімнату де переодягнулася і зайшла в інтернет. Там не було нічого такого цікавого, але єдине
на, що я звернула увагу так це на те, що на сторінці у Жені написано, що в неї вже нова подруга.

Один крок до коханняWhere stories live. Discover now