- Давай, розкажи щось про себе.
- Ем, - протягує дівчина на екрані, закусуючи губу і ледь помітно знизуючи плечима. – Привіт. Я Еллі. Мені сімнадцять.
(Запис зроблено 12 травня 2013 року)
Я дружив з Еллі, відколи себе пам'ятаю. В дитинстві вона завжди носила у волоссі атласний білий бант, зав'язаний поверх резинки, і кольоровий тонкий браслет, сплетений із ниток. У неї не було нікого, крім бабусі й старого собаки в однокімнатній квартирі, але їй, здавалося, цього цілком вистачало. Це була та людина, яка не любила жаліти ні себе, ні інших.
«Елла Май? Що я про неї знаю... Хм... Дівчина з сусіднього під'їзду».
У Еллі була хороша фігура, трішки загострене підборіддя, тонкі губи і світло-руде волосся, що спадало хвилями по плечах. Вся спина, руки до ліктів, щоки та ніс – всипані дрібненькими веснянками, що різко контрастували на фоні блідої шкіри. Її не влаштовувала власна зовнішність. Вона часто невдоволено відзивалася про колір своїх очей, бажаючи зробити їх блакитними, як небо, і постійно поривалася пофарбуватися в блондинку, щиро вірячи, ніби так буде гарніше. А ще Елла ненавиділа своє ім'я. Їй хотілось бути кимось іншим, тільки не самою собою.
«Еллі всі любили, бо вона вміла усміхатись і заливатися сміхом. Тому я не думаю, що хтось міг бажати їй зла».
Вона любила говорити. Неважливо – за чашкою зеленого чаю чи на гойдалці серед дитячого майданчику, її тихий мелодійний голос звучав розмірено, роблячи паузи тільки там, де потрібно, не перериваючись і не відпускаючи до останнього слова. Еллі говорила так тільки зі мною. Для інших вона – дівчинка із дзвінким голосом і приємною усмішкою.
«Не знаю... Еллі завжди була непосидою. Вона знаходила час для всіх... А ще вона класно танцювала».
Еллі знала стількох людей, що від їхніх імен в мене паморочилась голова. Проте ні з ким із знайомих чи приятелів вона ніколи не сварилася. Говорила, що сварка – це справа інтимна й дозволити її собі можна тільки з близькими людьми. А потім додавала: «І одразу ж, негайно, миритися!» Еллі цінувала щирість, але рідко бувала щирою.
«Це всього лише маленька дівчинка... Вона ще дитина... Моя Еллі... У неї... У неї було так багато друзів! Вона подзвонила... і сказала... що затримається ненадовго... Боже, що з нею могло статися?»
Еллі обожнювала шоколадне морозиво і тварин. Вона одягала потерті джинси, легку вільну футболку, вмикала фільм і кликала до себе Блайза, що клав голову їй на коліна і вдячно приймав почухування за вухом. В її домі завжди пахло парфумами та килимами. Там час зупинявся і плинув повільно, розтягуючи хвилини в години, а дні – в тижні. Еллі не вміла створювати затишку, перекладаючи відповідальність за нього на бабусю, але у неї був шарм, і це притягувало людей.
«Елла мала дуже запальну вдачу. Її легко можна було спровокувати на спір».
Еллі інколи показувала мені свою родинку на животі й самовдоволено говорила, що це «відьомський знак». Влітку ми збирались з її приятелями компанією й їхали в ліс на шашлики, прихопивши з собою палатки та спальні мішки. А коли розгоралось багаття й включали музику, Еллі розпускала довге руде волосся і танцювала, вдаючи, ніби виконує магічний ритуал. Після цього вона поверталась в наше коло й весело зауважувала, що «пора б уже смажити сосиски, а то так і з голоду померти недовго!»
«Я зустрів її поблизу магазину. Вона сказала, що зайшла купити печива, а потім додала, що спішить додому. Це все, що я знаю».
Еллі мріяла про свободу. Говорила, що в цьому місті їй тісно, а в квартирі душно й неможливо заснути. Іноді вона дзвонила мені посеред ночі й пошепки запитувала: «Ти ще не спиш?» А після мого невиразного бурмотіння у відповідь полегшено зітхала та починала перелічувати назви сузір'їв, які бачила в той момент. Еллі вірила, що чим краща людина – тим яскравіше сяє її зірка. Говорила, що зараз майбутнє тьмяне і безнадійне, але якось ми просто кинемо все, зберемо речі і вирушимо автостопом у навколосвітню подорож. А тоді, злякавшись власної впевненості, запитувала: «Ти зі мною?»
Еллі любила квіти, прогулянки в лісі, морозиво і шоколад. Обожнювала пригоди, нові знайомства та фільми про подорожі. Мріяла об'їздити весь світ, знайти справжню любов, створити свою сім'ю, купити дім на березі моря...
«Хочеш, відкрию тобі секрет? Завтра я збираюсь втекти».
13 травня 2013 року Еллі пропала.
