Я просто півонія, я не троянда.
Помітності дасть мені, мабуть, гірлянда,
Але не додасть мені більше краси.
Я смутком горю, хоч бери і гаси.
Я не королева, я просто служниця,
Звичайна я квітка, звичайна косиця.
Я не королева, я просто служниця,
Півоній багато, троянд - одиниця.
У мене прихильників є небагато,
Один лиш прихильник для мене- вже свято.
Коли і прихильників є небагато,
Тоді ворогів, мабуть, теж кіт наплакав,
Та я, ружа-бужа, скажу все-таки,
У мене, на жаль, якраз все навпаки.
Мої вороги мене не поливають.
Від смутку мої пелюстки засихають.
Мої вороги прийдуть, сонце застануть-
Від цього мої пелюстки тільки в'януть.
Та сльози мої пелюстки оживляють.
Мої вороги це, звичайно, не знають.
Півонія-квітка на вигляд хоч мила,
Велика в душі її тається сила.
Хоч просто півонія, хоч не троянда,
Помітною робить мене лиш гірлянда,
Хоч не королева, а просто служниця,
Звичайна хоч квітка, звичайна косиця.
Красу маю я хоч і не перший ранг,
Вернувся життєвий мені бумеранг,
Багато журби- хоч беріть і біжіть,
Але таку, яка є, ружу- бужу прийміть...
