Ти любила читати книжки,
І була завжди така тиха...
Мріяв взнати твої я думки
Це була би для мене втіха.
Ти любила світанки й закати,
Рахувала на небі зірки...
Я ж любив, до нестями, плекати
Твої руки тендітно-тонкі..
Ти любила збирати букети,
Де в обіймах квітки польові...
Слухав пісень твоїх я куплети
Що співала мені ти вночі.
Ти любила дивитися фільми лише ті, де щасливий кінець,
Надто близько приймала до серця "заекранне" життя тих людей...
Я ж чекав все тієї хвилини, щоб покликать тебе під вінець,
Щоб почути нарешті ту фразу, що ти також любила мене.
