ЩАСТЯ

Ідеальні автоматично стають невпинно щасливими? Чи то щасливі, без сумніву, зараховуються до категорії ідеальних?

Ні те. Ні інше. Не двозначно навіть.

Щасливий той, хто здатен зрозуміти й сприйняти себе; хто може визначити той самий момент чи той період гармонії зовнішнього в поєднанні з внутрішнім. Як один із варіантів. Для когось це просто ілюзія бажаного, вид самонавіювання. Або ніщо, або щось.

Так легко загубитися в думках, варіаціях цього поняття. Більше страху, ніж розуміння глибини.

Хеппі Мон теж нещодавно почала досліджувати цю тему. Ну ту саму. Я про щастя.

Звичайна, непримітна дівчина. Ще в тенетах школи, симуляції порядку і контролю знань. Не часто вона вдавалася в глибокі розмисли щодо своєї сутності. Та і часу не було. Навчання, друзі, басейн, теніс, сім'я, музика, фільми. Кожен день щось містив. Може то сенс. Може й саме життя.

Як не дивно, чомусь саме на 16-ий день народження Хеппі поцікавилась походженням свого імені. Не дивно хіба? Відповідь на поверхні. Ніби просто. Але чому? Хеппі очікувала на банальні пояснення від батьків: «Бо ти наше щастя!», «Щоб ти була щасливою» («ну і особливою» – як без такої оригінальності?) і так далі. Проте Хеппі була здивована відповіддю: «Щоб ти знала про свій основний орієнтир у житті, про головну ціль» . І тут пошуки Хеппі почалися. Складні, глибокі, виснажливі. Але, правда, безглузді. А може не варто робити такі сторонні висновки. Індивідуальність сприйняття – не об'єкт для осуду.

Тільки зараз Хеппі почала задумуватись, що ж таке щастя, де воно ховається, як його зафіксувати, зрозуміти. Як же можна стати щасливим і чи є (чи була) вона такою коли-небудь?

Дні минали. Безповоротно руйнували життя дівчини. Вона хотіла вловити той самий момент щастя. Та як тільки вона розуміла: «от це реально щасливий момент», «от зараз я щаслива», «вдалося, тепер можна бути щасливо» - ейфорія зникала, мотивація губилася в роздумах, щастя розчинялося десь в надлишку думок і ставало все недосяжним.

Тепер Хеппі намагалася знайти критерії свого щастя. Який його ідеал? Почуття самозадоволення, перемога в грі (цей довгоочікуваний кубок?), успіхи в навчанні, купівля так довго бажаного планшета? Вона думала, що ідеальні речі, події, досягнення задовольнять критерії саме її щастя.

Та от, як не крути, щастя тікало. Далеко. До нових і нових таких монстрокритеріїв. Як тільки Хеппі відчувала момент щастя,як тільки здавалося, його досягла, воно розсипалося, як піщані замки під подихом задуманого вітру. Наче тікало від рамок та якогось очікування.

Хеппі частіше засмучувалась. Стала нервовою і частіше депресивною. Її нові цілі щастя поглинали її настрій і бажання жити. Конфлікти з близькими загострювались. Бо, бачиш, вони не такі ідеальні. Не вписувались у її бачення концепції «щастя Хеппі». Дівчина втратила відчуття, що взагалі коли-небудь зможе радіти хоч би чомусь. Вона усвідомила болючу тривкість щастя, що як тільки його знаходила, відразу втрачала. Вона навіть уже не хотіла його отримувати, щоб потім трагічно не втрачати. Демотивація заполонила її душу.

Хеппі стала постійно «unhappу». Щось пішло не так. Чи хтось. Чи не туди. А коли? В який злощасний момент? Як все повернути до первинного стану? Сеанси в психотерапевта, спілкування з близькими, викорінення концепту «ідеальних мрій». Хеппі зрозуміла, що була щасливою тоді, коли про це не думала. Тоді, коли не стандартизувала своє життя, не ставила на нього лейби, кліше, не очікувала чогось конкретного. Вона була щаслива від легкості думок і душі. Хоча про це і не здогадувалась. Собі на щастя.

Необхідно бути щасливим, а не шукати щастя, знаходити й втрачати.

Чи зможе Хеппі повернутися назад – у неусвідомлене, проте істинно щасливе життя? Тепер, знаючи про альтернативу, важко повернутися в минуле. Думки не вийшли з кімнат свідомості й таємничого підсвідомого. Але Хеппі намагається. І в першу чергу змінить своє ім'я. Вона і без символів, назв буде щасливою. Це стиль життя, а не ціль, орієнтир, щось конкретне...

Тепер щаслива Ханна насолоджується ідеально-неідеальними днями, а «unhappy» Хеппі в минулому. Назавжди.

Щастя – це не думати про щастя.