Невідомо де, невідомо коли

209 13 0
                                    

Юля доторкнулась до дзеркала і попала у якийсь густий ліс. Вона подивилася навколо й зрозуміла, що в глибині лісу і те, що недавно вийшло сонце, яке не було видно через хащі лісу і густий туман.
Вона почула дивний страшний звук і від неочікуваності злегка здригнулася і мурашки пішли по тілу, аж кров у венах охолола.
З усіх боків до неї щось чи хтось наближалися, звуки ставали ще і ще гучніші. Юля хотіла втікати, але м'язи знерухомились від жаху.
Коли щось було близько, за аж можна було розгледіти постаті, то Юля зрозуміла, що то були підлітки її віку.
Раптом туман розвіявся, наче його й не було.
Юля побачила чотирьох людей : двох дівчат і двох хлопців. В одній з дівчат вона помітила ту, що приснилася Юлі.
— Привіт, ми вже тебе зачекалися Юля. — сказала дівчина, яку впізнала Юля.
— Хто ви такі і звідки знаєте моє ім'я. — спитала Юля.
Відповідь була неочікованою.
Вибачте, що глави довго не було, просто не було натхнення писати в цьому жанрі. Але сьогодні натхнення прийшло, бо я мила посуд (я жах, як не люблю мити посуд). Ось і написала, не знаю коли буде наступна глава, але вона буде!!! О і з 8 березням, хоч воно було учора, на першому акаунті я вітала, але привітаю і тут.

По інший бік дзеркалаWhere stories live. Discover now