Глава 7

674 36 2
                                    

- Я знаю хто ти - він дуже голосно прокричав це - Ти....
Я вже не могла дочекатися коли він розкаже мені про мене, як би це дивно не звучало. Але Карлайл щось розглядав з дуже завороженим і роздумуючим лицем а потім промовив
- Цього не може бути- це було захоплення
- Чого не може бути, кажіть- я дуже не терпелива, але зараз це повністю нормально.
- Ти мисливиця на вампірів, це древній рід людей з надзвичайними силами, які легко можуть знищити вампірів просто виставивши руку вперед і вони володіють силою вібрацій, яка якраз і знищує їх, розщеплює на атоми. Але вони народжуються 1-2 рази на 500 років.- і я була у шоковому стані не в змозі щось сказати, я можу легко знищити вампірів, та і напевно кого захочу. Сила вібрацій, тому біля мене все тресеться і вібрує. І я дуже рідкісна людина яка народжується оди раз на 500 років, оце так я везуча, але мені потрібно щось робити із цією силою якось контролювати її щоб не знищити свій ж дім, але хто мені з цим допоможе. Ну вампіри точно ні, тому що я з легкістю можу їх знищити це водночас прикольно і страшно.
- І що мені з цим всім робити, з такими темпами я можу знищити і дім, і місто.
- Я тобі допоможу контролювати твої сили, але до цього ми приступимо завтра, адже зараз вже пізно- я була дуже щаслива, що вони мені все-таки допоможуть
- Дуже дякую, я завтра до вас приїду, а зараз мені треба додому
- Ти куди зібралася, а якщо знову якісь сильні емоції? Ти хочеш дім розвалити ?
- Ви праві, я була така рада, що ви мені допоможете що більше ні про що не думаю, але де мені ночувати?
- Ти можеш залишитись в нас.
- Але що я батькам скажу ?
- Не переживай я про це попіклуюсь
- Дуже дякую, так де мені спати ?
- Я думаю сьогодні ти можеш поспати разом з беллою в одній кімнаті.
- Гарзд, я не проти .

Коли було билжче до вечора, я почала знайомитися з прийомними дітьми Карлайла. Вони мені розказали все про вампірів і я дізналась що вони мають особливі дари, тобто сили. Наприклад Еліс бачить майбутнє, а Едвард читає думки. І він хотів прочитати мої думки, але в нього дуже заболіла голова і почала дуже дрожати  і крутитися , тому він тоді крикнув.
Я теж їм розказала про себе і про мої недавні хвороби. Я з ними дуже добре подружилися, але ми з Беллою дуже захотіли спати і тому Белла відвела мене в мою і її  кімнату. Я почала переварила мене всю інформацію.
Я МИСЛИВИЦЯ НА ВАМПІРІВ І МОЖУ ЛЕГКО ЇХ ЗНИЩИТИ !!!  Я просто в шоці від цього. Як таке могло статися, я ж простий підліток зі своїми проблемами. А тут на тобі супер сила.
На наступний ранок я проснулась від голоду, я ж дуже давно нічого не їла. Белла ще спала. Я спустилася в низ. Там була Есмі. Це " мама" в цьому домі.
- Добрий ранок Есмі
- Добрий, як спалося?
- Просто супер дякую, слухайте я дуже зголодніла, у вас часом нічого не має?
- Ні вибач, ми вампіри не їмо і тому продуктів в нас немає!
- Тоді навіщо холодильник?
- Це просто для інтер'єру, та і може якісь гості - люди прийдуть
- Зрозуміло жаль і що мені робити?
- Не переживай Карлайл вже поїхав по продукти і скоро приїде, а що там Белла ?
- Вона ще спить
- Вже ні - почувся голос зі сходів.

Ми з Беллою по черзі прийняли водні процедури. В той час Карлайл вже приїхав і Есмі готувала їжу, пахло дуже смачно.
Через пів години все було уже готово і ми з'їли все дуже швидко,
адже це все неймовірно смачно.
- Ну що будемо розпочинати тренування твоїх сил ?
- Так давайте.
- Гаразд ходімо на двір.
На дворі не було сонця і відчувався холодний вітер, тому я вдягнула батнік і вийшла на двір. Ми пішли кудись у ліс, не знаю саме куди.
- І так ми будемо тренуватися тут - це була велика поляна повністю закрита деревами.
- Тут класно- і ми почали тренування

Стукнула вже 6 вечора я добилася успіхів, я могла заставлять вібрувати речі і розколюватись теж, як я зрозуміла це і є моя сила, я можу розколювати вампірів. Ось в чому заключається вібрація.

Йшли дні я вже дуже добре володіла своєю силою з легкістю знищувала речі і розколювала камені. Це було дуже круто.
І жила я у Каленів, проте дуже хотіла додому, але не могла піддати ризику моїх батьків
- Ну що можна мені вже поїхати додому?
- Я думаю ти вже готова і контролюєш свої сили.
- Але в тебе не такі великий сили як ми думали ти просто вмієш у всьому робити тріщини і все- сказав з єхидною усмішкою Еммет
- А ти прикинь я у тобі тріщину зробрю і рощламаю тебе на частини, це ж я просто речі ламаю, а маю "ламати" вампірів, недарма я ж називаюсь мисливиця на вампірів- тепер засміялися всі, крім Еммета.
- Ну гаразд сьогодні я вже їду додому.- я була наповнена ентузіазмом
- Так але сьогодні і вертаєшся, це може бути небезпечно- застеріг Карлайл- Добре і я пішла збирати речі, накінець я побачу батьків. Що ж мене чекає?


Мисливиця на вампірівWhere stories live. Discover now