Я мрію про білосніжне Різдво. Саме про таке, які мені знайомі...
Елвіс Преслі «White Christmas»
На Різдво завжди трапляються дива. Щось чарівне та таємниче витає в повітрі, наповнюючи простір навколо магією та любов'ю. Саме так вважала Амелія Понд, коли була ще зовсім маленькою. У цьому вона не раз переконувалася, подорожуючи з мандрівником із зірок — з величним Повелителем Часу. Літаючи в часі та просторі, вона завжди потрапляла в якісь халепи та неможливі події. Пригоди з Доктором стали невід'ємною частиною її життя, про яку багато хто може лише мріяти. Він перевернув усе догори дном настільки, що було важко зрозуміти, де правда, а де вигадка, але одне вона знала точно — усі казки рано чи пізно закінчуються. Всьому настає кінець. І далеко не завжди бувають хепі-енди. Що, власне, й сталося з їхньою історією...
Амелія Понд застрягла у XX столітті разом зі своїм законним чоловіком — Рорі. Цей день вони досі згадують з певною сумом і, можливо, навіть печаллю на душі. Все, що так добре починалося і тривало так довго, що, як вони думали, буде тривати вічно, зникло в одну мить. Тепер у них нове життя, нова робота, нові по-своєму цікаві, але нудні будні. Але навіть у такому звичному ритмі життя Понди примудряються знаходити собі пригоди, адже без них у ХХ столітті можна було б легко збожеволіти.
Зовсім скоро відбудеться грандіозний концерт Елвіса Преслі — легенди, яку пам'ятатиме світ. Люди вшанували його честі «короля рок-н-ролу», настільки сильно він запав у душу мільйонам. Вони не заспокояться навіть після його смерті: вважатимуть, що він живий, свято віритимуть у це і сподіватимуться, що це дійсно так. А інакше й бути не може. Він житиме, житиме в серці кожної людини, кожного, хто хоч раз слухав його пісні. Але поки що про це знають лише Понди.
— Ледве дістав квитки. Черга була настільки величезною, що мені здавалося, я стирчу там цілу вічність. Фанати просто одуріли. Уявляєш, вони навіть встигли... — почав був Рорі, але закінчити не встиг, спрямувавши стривожений погляд на дружину, яка тримала в руках тоненьку, незакінчену книгу. — Знову пишеш? Емі... — він присів біля неї на диван і обійняв за плечі.
Та сама злощасна книга, через яку все почалося. Колись давно, подорожуючи з Доктором і ні про що не замислюючись, вони почали її читати. Події, написані в книзі, захоплювали їх до невпізнання, але хто ж знав, що ця книга і є їхнє майбутнє. Усі фатальні події, написані в ній, відбулися насправді. Тоді ніхто навіть не замислювався, що її писатиме сама Емі Понд, сидячи на диванчику у XX столітті.
YOU ARE READING
The Thirteen (13)
FanfictionВона завжди добре до нього ставилася, незважаючи на всі вчинки, які він зробив, він же ненавидів її за це. Ненавидів за те, що вона робила його добрішим, за те, що змінювала його. Вони, можливо, були б чудовою парою, якби не одна маленька проблемка...
